Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 4
З них гостей: 4
І користувачів: 0
Живі вакцини

Живі вакцини

 

Живі вакцини, введені в організм, починають розмножуватися спочатку на місці введення, а потім в регіонарних до цього місця лімфатичних вузлах і внутрішніх органах. 

Розвинувся вакцинний процес протікає протягом декількох тижнів, що сприяє вираженому антигенною подразнення імунної системи і в результаті - формування більш напруженого і тривалого імунітету, ніж при багаторазовому застосуванні убитих вакцин. Вводити живі вакцини в організм можна різними методами (нашкірно, підшкірно, перорально, інтраназально), що дозволяє вибрати оптимальний варіант при проведенні імунізації, особливо масовою. 

Найбільш поширені живі вакцини проти туберкульозу (БЦЖ), туляремії, жовтої лихоманки, сказу, поліомієліту, кору. Живі вакцини застосовуються також для імунопрофілактики бруцельозу, сибірської виразки, чуми, грипу. Останні мають обмежене застосування, а грипозна вакцина, крім того, створює лише нетривалий типоспецифічний імунітет. В процесі розробки або впровадження знаходяться живі корпускулярні вакцини проти паротиту, краснухи, дизентерії. 

Важлива перевага живих вакцин проявляється в їх одноразовому введенні, на відміну від убитих, створюють відносну несприйнятливість навіть після дворазового або триразового застосування. Недоліком живих вакцин є необхідність дотримання суворих заходів, що захищають мікроорганізми від відмирання (дотримання певного температурного режиму зберігання і ін). У зв'язку з цим в даний час більшість живих вакцин випускають в сухому, ліофілізованому стані, що подовжує терміни їх придатності. 

В основному сухі живі вакцини мають вигляд однорідної пористої маси (таблетка або порошок). Зміна їх виду (зволоження, зморщування і ін), а також порушення цілісності ампул вказує на непридатність. 

Живі вакцини дуже чутливі до дезинфікуючих розчинів, високій температурі. Тому особливо при нашкірному застосуванні препаратів важливо не допустити їх контакту з дезінфікуючими розчинами (настоянка йоду, карболова кислота й інші), а також утриматися від прийому антибіотиків (за 1-2 дні до та 7 днів після вакцинації). Живі вірусні вакцини можна застосовувати одночасно з антибіотиками, оскільки на відтворення вірусів ці препарати не впливають.

Категорія: Фармакологія | Переглядів: 1686 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини