Принципи лікування, репозиція й іммобілізація

Вже Гіппократ (понад 2 тис. років тому) застосовував репозицію і нерухомі шинні пов’язки. Головною метою при лікуванні переломів було анатомічне відновлення цілості кістки. У 50-х роках минулого сторіччя М. І. Пирогов для лікування переломів почав користуватися гіпсовими пов’язками. Проте вивчення результатів застосування гіпсових пов’язок довело, що тривале перебування кінцівки в гіпсі забезпечує зрощення кісток, але не завжди відновлює функцію кінцівки, яка є ушкодженою. Спостерігаються атрофія м’язів, тугорухливість, нерухомість суглобів.

Сучасне лікування переломів спрямоване на відновлення анатомічної будови і фізіологічних функцій зламаної кістки. 

1. Вправлення кісткових відламків (репозиція).

2. Утримання їх у правильному положенні до зрощення — іммобілізація (фіксація).

3. Прискорення процесів зрощення (консолідація) і відновлення функції ушкодженого органа (реабілітація).

Для реабілітації ушкодженого органа вдаються до функціонального лікування із застосуванням лікувальної фізкультури; покращення загального стану хворого (харчування, вітамінізація, переливання крові).

Репозиція. Вправлення відламків має проводитися одразу ж після перелому до розвитку травматичного набряку й рефлекторної контрактури м’язів. Кісткові відламки мають бути точно зіставленими.

Фіксацію, чи іммобілізацію, кісткових відламків у правильному положенні здійснюють різними методами:

— гіпсовою пов’язкою;

— витяганням;

— під час операції.

Метод витягання широко застосовується для лікування переломів, оскільки дозволяє при забезпеченні нерухомості кісткових відламків зберегти відносну нерухомість суглобів і фунццію м’язів. При цьому методі кінцівка не стискається пов’язкою, що не порушує кровообігу і прискорює утворення кісткового мозоля, запобігає атрофії, пролежням тощо. Уся кінцівка доступна до огляду і спостереження, а рух розпочинають з перших діб лікування.

Незручності методу: він потребує утримання хворого на ліжку, утруднює рентгенівський контроль.

Метод здійснюється за допомогою липкопластирного чи скелетного витягання.