Аденома паращитовидної залози

Аденома паращитовидних (паращитовидних) залоз (гіперпаратиреоз) - це рідкісна гормонально-активна доброякісна пухлина паращитовидної залози, що характеризується порушеннями кальцієвого обміну і приводить до відкладенням кальцію в судинах та інших органах, а також розвитку сечокам'яної хвороби.

Аденома являє собою жовтувато-коричневий вузол м'якої консистенції з чіткими контурами, часто з кістами і масою 7-10 р.

Найчастіше пухлина розвивається в одній з нижніх залоз, рідше розташовується в товщі щитовидної залози. Дуже рідко виявляються аденоми двох і більше залоз, у цьому випадку діагноз пухлини ставиться під сумнів і викликає підозру на гіперплазію залоз.

В паращитовидних залозах розрізняють головні, ацидофільні та перехідні між цими основними видами паратироциты.

У дітей у віці 4-5 років в паращитовидних залозах з'являються жирові клітини, кількість яких з віком збільшується. У клітинних комплексах накопичуються гомогенні маси типу колоїду і утворюються структури, схожі на фолікули щитовидної залози. В кров виділяється паратгормон, який приймає участь в регуляції кальцієвого обміну, також гормональною активністю володіють і клітини цих пухлин залоз.
Захворювання частіше зустрічається у жінок, у віці від 20 до 50 років.

Лікування аденоми паращитовидних залоз спрямоване на зменшення надходження в організм кальцію і як можна більшу виведення його з організму.

В раціон необхідно включати сечогінні засоби (крім тіазидових діуретиків, накопичують кальцій) і обмежити продукти, багаті кальцієм і фосфором.

Найбільш ефективним є оперативне лікування, при якому видаляють аденому околощитовидной залози (або обох залоз).
Після операції, щоб відновити кісткову тканину призначають препарати кальцію, вітамін D3, лікувальну гімнастику, масаж у пошкоджених місцях. Прогноз при рано розпочатому лікуванні сприятливий. Кістки відновлюються через 1-2 роки, функція внутрішніх органів - протягом декількох тижнів.
У разі гіперкальціємічної кризи необхідна екстрена терапія, при якій для стимуляції ниркової секреції проводиться внутрішньовенне вливання ізотонічного розчину хлориду натрію. Також застосовують фуросемід, хлорид натрію і калію, глюкоза, цитрат натрію.

Загрузка...