Чим небезпечний внутрішньочерепний тиск

Напевно, кожен чув і має загальне поняття про артеріальний або венозний тиск. Деякі, можливо, знають про систолічний і діастолі тиск. І лише небагато мають поняття, що існує ще і таке поняття, така неприємна недуга, пов'язана з головним мозком, як внутрішньочерепний тиск, різка зміна якого може привести до трагічних наслідків.

У перших варіантах(артеріальне, венозне, систолічне і діастола) мається на увазі тиск, що створюється кров'ю, а точніше, безпосередньою роботою серцево-судинною системою. Але усередині черепа тиск створюється скупченням особливої рідини(ліквори) в шлуночках мозку.

Як і артеріальний, внутрішньочерепний тиск може коливатися протягом доби, трохи підвищуватися при фізичному навантаженні, стресі, емоційних занепокоєннях і т. д. Визначальне слово тут "незначне", оскільки істотне підвищення або різке зниження тиску може привести до дуже неприємних наслідків. Із-за безпосередньої близькості шлуночків до мозку, будь-яка зміна в їх структурі або формі вмить позначається на роботі центральної нервової системи.

Підвищений внутрішньочерепний тиск виникає в основному із-за надмірного накопичення спинномозкової рідини в шлуночках, травми голови, пухлин або розриву аневризма. Шлуночки мозку безпосередньо пов'язані з ЦНС, тому підвищення внутрішньочерепного тиску не може залишитися непоміченим.

Першим і самим яскраво вираженим симптомом є гострий головний біль, нудота, блювота. Хворого з такими симптомами необхідно терміново госпіталізувати і провести ряд діагностичних інструментальних досліджень : нейросонографию(ультразвукове дослідження мозку), яка проводиться тільки для дітей першого року життя; томографію, обстеження очного дна.

Якщо співпадають декілька симптомів, то лікар ставить пацієнтові відповідний діагноз.

Один з перших показників, на які дивляться акушери-гінекологи при народженні дитини, являється пропорціональність кола голови немовляти. Якщо є випинання в області лоба, то новонароджений підлягає терміновому огляду і надалі буде поставлений на контроль у педіатра.

Наступною ознакою є випинання в області великого джерельця. У нормі джерельце не має бути сильно роздуте. Чітко видна венозна мережа по усієї голівки дитини також стає симптомом внутрішньочерепного тиску.

Якщо акушери не виявили цих відхилень, але у дитини все-таки спостерігається загальмованість в розвитку(пізно сів, почав ходити і т. д.), то батькам необхідно якнайскоріше звернутися до педіатра.

Якщо внутрішньочерепний тиск підвищений із-за якихось механічних ушкоджень черепа або ж викликаний інфекційною хворобою, то призначається медикаментозне лікування. Які препарати і в яких дозах повинен буде приймати хворий, вирішує лікар, грунтуючись на індивідуальному анамнезі хворого. Якщо ж такий вид лікування не допоміг, лікарі будуть вимушені провести хірургічне втручання.

У разі коли підвищений тиск став результатом яких-небудь захворювань, серйозних інфекцій або ж просто із-за віку пацієнта, те лікування проводиться тільки хірургічним способом. Ця операція відноситься до складних, як і усі інші операції, пов'язані з розкриттям черепної коробки. Проводити її повинен тільки висококваліфікований фахівець.

Суть операції полягає в тому, що хірург встановлює в череп пацієнта спеціальний шунт, за допомогою якого зайва рідина відтікала з черепної порожнини. Ускладнень після такої операції трохи, хоч вони і доставляють хворому деякі незручності. Пацієнт, як правило, на поправку йде порівняно швидко.