Гіпогонадотропна аменорея

Гіпогонадотропна аменорея відноситься до найбільш тяжких форм, характеризується відсутністю самостійних менструацій і безпліддям. Частота становить 15-20% в структурі всіх аменорей.

Патогенез, так само як і етіологія, вивчені недостатньо, але у багатьох хворих відзначаються такі обтяження як патологічна спадковість, ускладнений перебіг вагітності та пологів у матері. В анамнезі часті ангіни, стресові ситуації. Вважають, що в основі лежить вроджена конституціональна недостатність гіпоталамо-гіпофізарної системи, а факторами, посилюючи патологічний процес - перенесені в дитинстві та пубертатному періоді важкі інфекційні захворювання.

Прийнято вважати, що крім аменореї, основними клінічними особливостями є високий зріст з диспропорційним статурою евнухоидного типу, гіпоплазією молочних залоз, зовнішніх і внутрішніх статевих органів.

За клінічними ознаками можна поставити попередній діагноз. Остаточний - після виключення органічних уражень гіпоталамо-гіпофізарної системи можливий тільки за результатами визначення концентрації ФСГ.ЛГ та інших потрійних гормонів гіпофіза.

Спочатку проводиться циклічна вітамінотерапія: в 1-ю фазу умовного циклу (перші 13-15 днів) призначається фолієва і глутамінова кислоти (по 0,02 і 0,25 г три рази на день), вітамін Ε (по 0,1 г через день). В 2-у фазу (наступні 13-15 днів) -щодня вітаміни Ε (у звичайній дозуванні) і С (по 1,0 г в день два-три прийоми). Така терапія проводиться 2-3 рази з 2-3-місячним інтервалом.

При відсутності ефекту застосування людських менопаузальных гонадотропінів (пергонал) в поєднанні з гонадолиберинами або хоріонічним гонадотропіном (профазі) дає можливість, особливо при легкому ступені захворювання, стимулювати овуляцію.

Загрузка...