Карциносаркоми молочних залоз

Дуже рідкісна пухлинна патологія, що характеризується малігнізацією як стромального, так і епітеліального компонента. Характерно як лимфогенное, так і гематогенне метастазування. Прогноз несприятливий. Нам вдалося проаналізувати лише 2 пацієнток зданої пухлиною: одна після радикальної мастэктомий (Пейті) жива 6 років, інша після аналогічного лікування загинула протягом року від генералізації процесу (метастази в легені).

Підводячи підсумок нашого дослідження, можна констатувати, що протягом всієї групи неэпителиальных і фиброэпителиальных пухлин більше залежить від гістологічної форми захворювання, ніж від набору лікувальних заходів, використовуваних нами. Дещо гірші показники загальної та безрецидивної виживаності пацієнток з саркомами молочної залози при проведенні ад'ювантної лікування обумовлені більш вираженою вихідної поширеністю процесу, яка і послужила підставою для проведення додаткової терапії.

Рівні рецепторів естрогенів і прогестерону при листоподібних пухлинах і саркомах молочної залози
Проаналізовано рецепторний статус пухлини у 11 пацієнток при доброякісному варіанті листоподібних пухлин, у 13 при проміжному варіанті, у 6 хворих при злоякісному і у 18 - при саркомах молочних залоз.
Співставлення абсолютного вмісту рецепторів стероїдних гормонів у пухлинах показало, що по мірі наростання злоякісності новоутворення спостерігається зниження вмісту рецепторів естрогенів (РЕ) і прогестерону (РП). І якщо зниження рівнів РЕ набуває характеру тенденції, то відмінності в змісті РП вже достовірні (р < 0,05).

У 30 листоподібних пухлинах проведено визначення рецепторного статусу. Достовірних взаємозв'язків між особливостями перебігу захворювання, гістологічним варіантом пухлини і вмістом рецепторів пухлини не виявлено. При доброякісних листоподібних пухлинах виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем рецепторів естрогенів і часом розвитку рецидиву (з зменшенням рівня вмісту РЕ коротшає час розвитку рецидиву) та зворотній кореляційний зв'язок між рівнем рецепторів прогестерону і часом розвитку рецидиву (зменшення рівня вмісту РП призводить до подовження часу до розвитку рецидиву).
При проміжних листоподібних пухлинах виявлена тільки прямий кореляційний зв'язок між РП і часом розвитку рецидиву.
Мале число спостережень в досліджуваних групах не дозволяє трактувати виявлені відмінності в рівнях стероїдних гормонів при різних варіантах перебігу листоподібних пухлин як достовірні.

І тим не менше дані малюнка наочно демонструють зазначені тенденції. Помітна обернено пропорційна залежність між рівнями рецепторів прогестерону та естрогенів в первинної пухлини в залежності від перебігу захворювання (розвиток рецидиву).
У 6 пацієнток зі злоякісним варіантом листоподібною пухлини визначався рецепторний статус пухлини. Можна лише констатувати, що в групі з виявленим рецидивом злоякісної листоподібною пухлини не зазначено рецепторположительных первинних пухлин.

Аналізуючи рецепторний статус у пацієнток з саркомами молочних залоз і зіставляючи його з особливостями перебігу захворювання, можна констатувати, що математичний аналіз не виявив достовірних кореляцій між цими критеріями. Тим не менш отримані дані представляють певний інтерес.
З даних таблиці видно, що якщо при зіставленні рівнів стероїдних рецепторів з розвитком рецидивів немає навіть і тенденції в будь-яких корреляциях, то, аналізуючи розвиток метастазів, можна побачити, що поява останніх асоціюється з більш високими рівнями РЕ, і особливо РП, що, ймовірно, вказує на біологічні особливості цих пухлин, які надають вплив на перебіг захворювання.

Підводячи підсумок представленими даними, можна констатувати, що: 
1. Існуючі методи дослідження (рентгенологічне та ультразвукове дослідження молочних залоз, рутинне цитологічне дослідження з фарбуванням за Лейшману) не володіють достовірними критеріями діагностики неэпителиальных і фиброэпителиальных пухлин молочних залоз та не дозволяють диференціювати різні гістологічні варіанти цих новоутворень.

2. Необхідний і достатній обсяг оперативного втручання при доброякісній і проміжній формі листоподібною пухлини - секторальна резекція. При тотальному ураженні молочної залози, злоякісному варіанті листоподібних пухлин і саркомах молочних залоз - мастектомія. Немає переконливих підстав для виконання лимфаденэктомии.

3. Проведення ад'ювантної терапії при злоякісних листоподібних пухлинах і саркомах молочних залоз не призводить до достовірного покращення результатів лікування. (Безрецидивная 5-річна виживаність для злоякісної листоподібною пухлини при проведенні ад'ювантної лікування - 81,8+16,4%, без нього - 53,4 ± 17,0 %; р > 0,05. При саркомах - 33,73 ± 12,5% і 49,0+ 10,8% відповідно; р>0,05.) Загальна 5-річна виживаність при злоякісних листоподібних пухлинах становить 58,5± 15,0%; при саркомах - 37,8±8,5%.

4. Морфологічні варіанти листоподібних пухлин достовірно розрізняються за своїм проліферативним характеристиками: так, індекс проліферації при доброякісних листоподібних пухлинах становить 20,08 + 1,35 %, при проміжних - 25,33 ± 2,02 %, а при злоякісних - 31,23 + 2,71 % (р < 0,05). Індекс проліферації при саркомах молочних залоз відповідає такому при злоякісних листоподібних пухлинах: 31,88 + 2,43%.

5. Високий рівень проліферативної активності первинної пухлини при доброякісних і листоподібних пухлинах достовірно (р < 0,05) асоціюється з розвитком місцевого рецидиву. Так, індекс проліферації у випадках розвитку місцевих рецидивів був достовірно вище такого при сприятливому перебігу захворювання (26,78± 1,41 % і 15,82+ 1,31 %; 32,85 ± 2,72 % і 22,39 ±1,37% відповідно).

6. Розвиток метастатичного процесу при саркомах молочних залоз достовірно частіше (р < 0,05) відзначено при високих значеннях індексу проліферації первинної пухлини (34,46 ± 2,77%). При відсутності віддалених метастазів: 26,35±0,69%.

7. Морфологічний варіант пухлини тісно взаємопов'язаний з плоїдності новоутворення. При доброякісних і проміжних варіантах листоподібних пухлин не зазначено анеуплоїдних новоутворень. У той час як при злоякісних листоподібних пухлинах і саркомах молочних залоз анеуплоїдія виявлена в 20% і 92,3% випадків відповідно (р < 0,05).

8. По мірі наростання злоякісності новоутворень в ряду від доброякісних листоподібних пухлин до сарком молочних залоз відмічено достовірне зниження рівнів рецепторів прогестерону (РП) (44,46 ± 8,75 і 9,05 + 2,57 фмоль/мг білка відповідно; р < 0,05). Відмінності в рівнях рецепторів естрогенів (РЕ) недостовірні.

9. Розвиток рецидиву при доброякісному і проміжному варіанті листоподібних пухлин асоціюється з високими рівнями рецепторів естрогенів порівняно з їх рівнем за сприятливого перебігу захворювання (51,71 ± 8,35 і 24,53 ± 7,34 фмоль/мг; р > 0,05), в той час як зміни рецепторів прогестерону мають протилежну динаміку і досягають максимальних значень в первинної пухлини при сприятливому перебігу (48,97 + 8,64 і 32,7 ± 8,32 фмоль/мг білка; р > 0,05).

10. Розвиток метастатичного процесу при саркомах молочних залоз відзначено при високих рівнях рецепторів стероїдних гормонів в первинної пухлини у порівнянні з їх рівнями при відсутності метастатичного процесу (РЕ: 24 ± 14,92 і 10,02 + 3,56 фмоль/мг білка; П Р: 15,9 ± 5,24 і 5,13 ± 1,81 фмоль/мг білка; р > 0,05).

Загрузка...