Закриті ушкодження черепа, органів грудної клітки і черевної порожнини

Закриті ушкодження черепа, органів грудної клітки і черевної порожнини виділяють до окремої групи у зв’язку із своєрідністю клінічної картини і серйозністю прогнозу. Симптоми визначаються видом і тяжкістю травми, а також фізіологічними особливостями ушкодженого органа. В багатьох випадках зовнішні ознаки травми відсутні, і про неї висновують лише з анамнезу. Буває й навпаки — за наявності виражених зовнішніх ушкоджень (рани, гематоми тощо) внутрішні органи, що знаходяться в ділянці травми, не потерпають.

Травми головного мозку спостерігаються часто. Головна їх причина — вуличні та транспортні пригоди. Гіппократ свого часу описав симптоми і лікарську тактику у випадку травми головного мозку.

1575 р. А. Паре дав повний опис струсу головного мозку, а наприкінці ХVIII ст. Ж. Л. Пті визначив три види ушкоджень головного мозку: струс, забиття і здавлення.

1986 р. затверджена нова класифікація клінічних форм ушкодження черепа і головного мозку:

1. Струс мозку.

2. Забиття мозку легкого ступеня.

3. Забиття мозку середнього ступеня.

4. Забиття мозку тяжкого ступеня.

5. Здавлення мозку на тлі його удару.

6. Здавлення мозку без супровідного забиття.

Особливостями реакції мозку на травму є швидке підвищення венозного тиску з розвитком набряку і набрякання речовини мозку.