Лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту

Лікування хронічного гіпертрофічного гінгівіту залежить від етіології, патогенезу, клінічного перебігу і ступеня гіперплазії сполучної тканини ясен.

Якщо причиною розвитку гіпертрофічного гінгівіту є прийом протисудомних препаратів , то план лікування дитини повинен бути узгоджений з лікуючим лікарем- психоневрологом . Завдання стоматолога в цьому випадку - проведення симптоматичного лікування. Якщо причиною хронічного гіпертрофічного гінгівіту в пубертатний період є порушення гормонального балансу , план лікування погоджують з педіатром - ендокринологом .

Таким чином , при дифузному гіпертрофічному гінгівіті необхідно провести обстеження дитини і проконсультувати його у відповідного спеціаліста .

При обмеженому гіпертрофічному гінгівіті необхідно усунути місцеві несприятливі фактори (аномалії прикусу , нераціональні ортодонтичні апарати , погано накладені пломби , зубні відкладення) .

Першочерговим завданням є усунення запалення і, зокрема , ексудативних явищ . Доцільно протизапальну терапію проводити під контролем проби Шиллера - Писарєва.

Перед застосуванням лікарських препаратів ретельно видаляють м'які і тверді зубні відкладення , навчають дитину гігієнічному догляду за порожниною рота з використанням гігієнічних засобів протизапальної дії . Рекомендують чистити зуби 2 рази на добу.

Призначають місцево нестероїдні протизапальні препарати - 0,1 % розчин мефенаміну натрієвої солі ; природні антибактеріальні препарати , в'яжучі засоби рослинного походження , сальвін та ін

При вираженій кровоточивості застосовують галаскорбін , відвари з листя кропиви , трави деревію.

З природних антибактеріальних препаратів найчастіше використовують наступні.