Невідкладна допомога при бронхіальній астмі

При бронхіальній астмі хворому необхідно надати зручне для включення в дію допоміжних дихальних м'язів положення (стоячи або сидячи з опорою для рук). Легкий приступ бронхіальної астми можна купірувати гарячої ножний або ручної ванною, гірчичниками і прийомом протиастматичних препаратів, якими зазвичай користується хворий.

Медична допомога: спочатку підшкірно вводять 0,5-0,75 мл 0,1% розчину адреналіну, що сприяє зняттю спазму бронхів, зменшення гіперемії та секреції слизової оболонки бронхів. Бронхолитичеекий ефект настає зазвичай через 5-10 хв. При важкому і затяжному астматичному стані вдаються до повторного введення адреналіну, у зв'язку з чим спочатку не слід вводити великі (що перевищують 0,5-1 мл) дози препарату. Іноді після введення адреналіну відзначаються побічні явища: головний біль, серцебиття, тремтіння. Потрібна велика обережність при введенні адреналіну хворим на гіпертонічну хворобу та коронарною недостатністю. Адреналін протипоказаний при серцевій астмі, особливо що виникає на тлі інфаркту міокарда або хронічної коронарної недостатності.

При нападі бронхіальної астми вводять також ефедрин, бронхолітичну дію якого настає через 20-30 хв після підшкірного введення 1 мл 5% розчину. Дію ефедрину дещо слабше, ніж адреналіну, але триває довше. При тяжкому астматичному стані введенням ефедрину не завжди вдається домогтися повної ліквідації нападу. Для купірування нападу бронхіальної астми роблять підшкірні ін'єкції 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну в поєднанні з ефедрином або адреналіном.

Бронхолитичеекий ефект дають також аерозолі симпатоміметичних препаратів. Крім основної дії, симпатоміметики можуть надавати стимулюючий вплив на міокард, викликаючи тахікардію, підвищення збудливості міокарда.

Хворим призначають відволікаючі місцеві процедури (банки, гірчичники). При неефективності проведеної терапії вводять еуфілін внутрішньовенно повільно. Препарат слід застосовувати при тривалому астматичному нападі і особливо у випадках, коли важко вирішити, який астми є напад - бронхіальної або серцевою.

При різкому збудженні і відсутності ефекту від застосування бронхолітичних засобів вводять 1-2 мл 2,5% розчину піпольфену внутрішньом'язово, 5-10 мл 0,5% розчину новокаїну внутрівенно повільно. У деяких випадках при алергічній бронхіальній астмі надають хорошу дію протигістамінні препарати. При тяжкому астматичному статусі і неефективності застосування симпатоміметичних препаратів можна використовувати комплекс лікарських засобів.

Кортикостероїдні гормони призначають з урахуванням протипоказань до застосування цих препаратів.

При змішаній формі бронхіальної астми з компонентами серцевої астми купірування нападу задухи досягають внутрішньовенним введенням еуфіліну з серцевими глікозидами. При поєднанні нападу задухи з болями в області серця з обережністю можна застосувати промедол (1 мл 1% розчину) або пантопон (1 мл 1% розчину) обов'язково у поєднанні з атропіном. Введення морфіну, пантопон при нападі тільки бронхіальної астми протипоказане внаслідок їх пригнічуючої дії на дихальний центр і збудливого впливу на блукаючий нерв. Одночасно застосовують спазмолітичні засоби: папаверин (1-2 мл 2% розчину), но-шпу (по 2 мл 2% розчину) внутрішньом'язово, призначають нітрити внутрішньо, проводять оксигенотерапію.

Іноді можуть розвиватися тяжкі астматичні стани, при яких всі вжиті заходи виявляються безуспішними. В таких випадках при розвитку асфіксії треба провести інтубацію або трахеостомію з наступним відсмоктуванням секрету з бронхів і перевести хворого на кероване штучне дихання за допомогою апаратів, а потім терміново госпіталізувати в реанімаційне відділення.

Загрузка...