Основні принципи гомеопатії

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ГОМЕОПАТІЇ:

1. Принцип подібності - Similia similibus curantur. Подібне лікується подібним - наріжний камінь гомеопатії, сформульований С.Ганеманом, на основі якого виникла гомеопатія як самостійна дисципліна. Зміст його полягає в тому, що речовина, що може викликати хворобу (або симптомокомплекс), спроможна таку ж хворобу (або симптомокомплекс) вилікувати.

2. Принцип потенціювання. Оскільки вибір препарату здійснюється лікарем на основі повної сукупності ознак особистості і особливостей пацієнта, він виявляється дуже чутливим до речовини, що застосовується, тому гомеопати приходять до висновку про доцільність призначення малих доз. Доведено, що струшування препарату при його розведенні підсилює дійову силу лікарського засобу на чутливу людину.

3. Принцип дослідження на здорових волонтерах. Для ефективного призначення надмалих дозувань гомеопатичних препаратів недостатньо патофізіологічних, патохімічних і патоанатомічних даних про лікарський засіб, що можуть бути отримані при дослідженнях на тваринах, потрібна наявність II сигнальної.системи, що є в людини. Крім того, серед різних біологічних видів відмічається різна чутливість до багатьох засобів, що досліджуються.