Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 4
З них гостей: 4
І користувачів: 0
Рак молочної залози. Ріст і розповсюдження.

Рак молочної залози. Ріст і розповсюдження.

Ріст і розповсюдження ракової пухлини в молочній залозі відбувається звичайно у таких напрямках:
1) по молочних протоках та ходам шляхом інтраепітеліального росту;
2) лімфогенно – по лімфатичним капілярам паренхіми, шкіри та підшкірної клітковини, лімфатичним судинам часточкових сплетень, періваскулярним і періневральним лімфатичним щілинам;
3) гематогенно – по кровоносним судинам.
Відтікання лімфи, а відповідно і лімфогенне метастазування, відбувається наступними шляхами:
1. Пахвовий шлях, по якому відтікає 4/5 лімфи, переважно від зовнішньої половини залози. Починається від колососкового сплетення, далі лімфосудини формують 2-4 великих стовбури, що проходять по великому грудному м’язу та впадають у вузли пахвової ямки. У місці перехрещення нижнього краю великого грудного та третього зубця переднього зубчатого м’язу знаходиться лімфатичний вузол Зоргіуса, де в першу чергу може виникнути метастаз раку. Згадані лімфатичні судини широко анастомозують з судинами, що прямують у над- та підключичні, парастернальні й інші лімфоколектори. Існує декілька класифікацій (біля 5), які поділяють пахвові лімфовузли на групи чи етапи метастазування. Але за вітчизняною традицією (ще за часів СРСР) лімфоколектором I та II рівнів метастазування прийнято називати пахвову зону, а III рівня - підключичну.
2. Підключичний шлях є додатковим шляхом відтікання, анатомічно та функціонально тісно пов’язаний з пахвовим шляхом. Він складається з: транспекторального напрямку – 2-5 лімфосудин, що прямують через великий грудний м’яз до лімфовузлів (Ротеровських), розташованих між великим і малим грудними м’язами, або безпосередньо до підключичних вузлів у медіального краю m.pectoralis minor; інтерпекторального напрямку – 1-2 лімфатичні судини, які огинають грудні м’язи та впадають у підключичні лімфатичні вузли. Інвазія останніх, як правило, пов’язана з масивним метастатичним ураженням пахвового колектора та значно погіршує прогноз.
3. Парастернальний шлях іде від глибоких відділів паренхіми та медіальних квадрантів до лімфовузлів, розташованих по ходу внутрішніх грудних судин в просторі між міжреберними м’язами та внутрішньогрудною фасцією з 1 по 5 міжребер´я. Метастатичне ураження цієї групи при медіальній чи центральній локалізації пухлини відмічається майже у кожної третьої пацієнтки, що оперується.
4. Медіастинальний шлях тісно пов’язаний з попереднім колектором. Але його лімфосудини починаються як від парастернальних лімфовузлів, так і безпосередньо від молочної залози, прямують до перібронхіальних, трахеобронхіальних колекторів, а також до лімфовузлів тимуса.
5. Міжреберний шлях важко врахувати при плануванні лікування хворих, але він набуває певного значення при блокаді головних шляхів відтікання. Деякі дослідники наголошують на наявності лімфатичних і лімфовенозних анастомозів з грудними хребцями та грудним лімфатичним протоком, чим пояснюють часте метастатичне ураження плеври, легень та хребців.
6. Перехресний внутрішньошкірний і підшкірний шлях у напрямку протилежної залози та лімфовузлів.
7. Епігастральний шлях підшкірних та субфасціальних лімфосудин, які широко анастомозують з судинами, що прямують через піхви прямих м’язів черева до лімфомережі передочеревинної клітковини та вінцевої зв’язки печінки. У рахунок існування цього шляху свідчить часте метастатичне ураження печінки (особливо діафрагмальної її поверхні та ділянки біля lig. coronarium hepatis) при розташуванні пухлини у нижніх квадрантах залози та субмамарній складці.
8. Внутрішньошкірний і підшкірний шлях відтікання лімфи вздовж внутрішніх і зовнішніх гілок верхніх та нижніх епігастральних судин у напрямку заочеревинних і пахвинних лімфовузлів, очеревини та яєчників. Про існування цього шляху свідчить нерідке ураження метастазами останніх.
Шляхи з 4 по 8 є додатковими, активно функціонують лише при блокаді головних магістралей лімфовідтікання.
Клінічна класифікація етапів лімфовідтоку (Berg, 1955) зручна для використання на практиці. В основу її покладено принцип етапності метастатичного ураження лімфатичних вузлів.
І рівень – нижні пахвові лімфовузли, розташовані латеральніше зовнішнього краю малого грудного м’яза.
ІІ рівень – середні пахвові лімфовузли, розташовані за малим грудним м’язом. Сюди ж відносяться міжпекторальні (роттеровські) лімфовузли, розташовані між малим і великим грудними м’язами.
ІІІ рівень – апікальні пахвові лімфовузли, що традиційно називаються у нашій країні підключичними. Вони розташовані у проміжку від медіального краю малого грудного м’яза до грудинно-ключичного зчленування.

Категорія: Онкологія | Переглядів: 1826 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини