Рентгенологічні стадії формування кореня зуба. Типи резорбції коренів тимчасових зубів за Т.Ф.Виноградовою, їх рентгенологічна характеристик

У процесі формування кореня як постійного, так і тимчасового зуба на рентгенограмі розрізняють 5 стадій: 
 1-ша — незавершенного росту кореня в довжину; 
 2-га — несформованої верхівки кореня; 
 3-тя — незакритої верхівки кореня; 
 4-та — несформованого періодонту;
 5-та — сформованого кореня і періодонту.

На стадії незавершенного росту корінь зуба в різному віці має різну довжину. На рентгенограмі ця стадія характеризується наявністю двох паралельно розташованих світлих смужок, що починаються від коронки зуба, поступово звужуються і закінчуються двома вістрями. Така будова кореня зумовлює хід кореневого каналу, який у цей період поступово розширюється в напрямку верхівки кореня, що формується, і на рентгенограмі має вигляд лійки. У нижньому відділі канал зливається з ділянкою округлої форми, що має чіткі контури. Ця ділянка має назву зони росту і за зовнішнім виглядом нагадує гранульому. З формуванням кореня вона зменшується і в стадії незакритої верхівки зникає, а замість неї певний час помітно розширену періодонтальну щілину. Тільки-но корінь досягає нормальної довжини, починається формування його верхівки. 
Рентгенологічна картина стадії несформовапої верхівки кореня і тканин, що її оточують, має такий вигляд: стінки кореня розташовані паралельно, товщина їх поступово зменшується, закінчуючись вістрями. Кореневий канал вужчий у ділянці, що прилягає до порожнини зуба, і ширший біля верхівкового отвору, який формується. Це надає йому лійкоподібного вигляду. Періодонтальна щілина має однакову товщину по всій довжині кореня. Біля верхівки кореня вона зливається із зоною росту. Верхівковий отвір дуже широкий.
У стадії незакритої верхівки кореня стінки його мають таку саму будову, як і в стадії несформованої верхівки. Проте стінки його товщі і в ділянці верхівки кореня не повністю зімкнуті. Тому на рентгенограмі чітко виявляється проекція верхівкового отвору, якої у сформованому корені немає. Кореневий канал широкий, але з меншим діаметром біля верхівки кореня, а не біля шийки зуба. Періодонтальна щілина стає видимою також у ділянці верхівки кореня, де вона ширша, ніж в інших відділах кореня.
Ширшою періодонтальна щілина залишається ще певний час/ -ч після того, як верхівка кореня зуба завершить увесь розвиток. Ця стадія формування кореня дістала назву стадії сформованого періодонту. Згідно з даними літератури, розширена періодонтальна щілина виявляється у ділянці зубів у віці від 7 до 11 років, 62|26 – від 8 до 11 років, у 3|Д зубах - від 11 до 16 років, у 54|45 зубах - від 13 до 17 років.
У стадії сформованого кореня і періодонту (стабілізації) періодонтальна щілина має рівномірну товщину на всьому протязі кореня — від шийки зуба до його верхівки. Верхівковий отвір на рентгенограмі не виявляється. Зміни ширини періодонтальної щілини в бік її зменшення або збільшення в стадії стабілізації свідчать про наявність патологічного процесу в періодонті. 

Типи резорбції коренів тимчасових зубів за Виноградовою, їх рентгенологічна характеристика.

• Рівномірна
• Нерівномірна
• Біфуркаційна

Загрузка...