Алкоголізм: симптоми, причини, профілактика, діагностика, лікування

Алкоголізм - це вид манії, для якого характерна надмірна залежність до вживання алкогольних напоїв.

Інакше алкоголізм називають алкогольною залежністю. Залежність буває на психічному і фізичному рівні, алкоголізм супроводжується ураженням внутрішніх органів, а також повною деградацією людини.

Алкоголізмом прийнято вважати стан, коли людину тягне вживати алкоголь, не дивлячись не проблеми зі здоров'ям, а також на можливі негативні соціальні дії. У будь-якому випадки алкоголізм це хвороба, а будь-яка хвороба потребує лікування. Звичайно, не будь-яке вживання алкоголю можна назвати алкоголізмом, хвороба розвивається в тих випадках, коли вживання алкоголю стає частим, а його кількість перевищує допустимі норми у кілька разів. Розвиток хвороби залежить і від схильності людини до алкоголізму.

Алкоголізм в деяких випадках це хронічне захворювання, що супроводжується неконтрольованим прийомом алкогольних напоїв.

Алкоголізм це хвороба, яка часом стає хронічною, а значить важко излечимой або взагалі не излечимой. Чим довше алкоголь впливає на організм людини, тим складніше хвороба піддається лікуванню і тим страшніше руйнування відбуваються в організмі людини на фізичному і психологічному рівні. Як це не парадоксально, але з розвитком суспільства розпивання спиртних напоїв не спадає, а зростає, змінюється і вік, з якого людина починає звикати до алкоголю.

Причини розвитку алкогольної залежності у кожної людини можуть бути свої, але в цілому можна виділити ряд причин характерних для всіх. Для розвитку алкоголізму таких основних причин три: соціальні, психологічні та біологічні. Розглядаючи соціальні причини, необхідно звернути увагу на рівень освіти і освіченості, культурний рівень, причастя до тієї чи іншої соціальної структурі, а також ставлення до алкоголю всередині даної групи. До соціальних причин можна віднести вплив сім'ї та оточення, в яких особистість формувалася.

Психологічні причини - це, перш за все, ті мотиви, які здатні примусити людину до вживання спиртних напоїв. Мотиви індивідуальні для кожної конкретної особистості, до них можна віднести невдоволення своєю зовнішністю, депресії, самотність, складні відносини з оточуючими і рідними, а також перевтома фізична або психічне. Прийом алкоголю можливо і здатний додати почуття позбавлення від таких проблем, але реальна ситуація тільки погіршується. Психологічні причини це завжди наявність дефекту в особистості людини, які ускладнюють адаптацію в суспільстві. Людині, хворому алкоголізмом, властиві боязкість, труднощі при встановленні контактів з іншими людьми, підвищена чутливість. Для таких людей алкогольні напої це спосіб виправити ситуацію, отримання позитивних емоцій і легкий спосіб піти на контакт з іншими людьми, але цей ефект пропадає після того як людина тверезіння.

Біологічні причини - це насамперед результат впливу зовнішніх факторів навколишнього середовища та внутрішніх механізмів організму самої людини. До біологічних причин прийнято відносити і спадковість, у дітей народжених від батьків-алкоголіків великий ризик розвитку алкоголізму. Дитина переніс нервово- психічне захворювання або психологічні травми також знаходиться в групі ризику розвитку алкогольної залежності.

Найчастіше бувають ситуації, коли алкоголізм зароджується під впливом всіх трьох факторів: біологічних, соціальних і психологічних.

У сучасному світі алкоголізм розвивається під впливом таких зовнішніх факторів, як пропаганда в засобах масової інформації - реклама алкоголю; доступність спиртовмісних напоїв навіть підліткам, традиції різних країн і народів в прийомі алкоголю.

Звертаючись до історії можна сказати, що Росія була однією з найбільш малопьющих країною у світі до початку 20 століття. З приходом 20 століття ситуація змінилася кардинально і до 1914 року кількість випитого спирту на рік досягало майже 5 літрів. Перший раз сухий закон був введений напередодні першої світової війни в 1914 році - це дало свої результати і прийом алкоголю на душу населення впав майже до нуля. У 1925 році закон був скасований і указ про відновлення торгівлі виногорілчані виробами був підписаний Риковим, на честь якого і горілку стали називати риковка. З цього часу почалося наростання пияцтва в Росії і за оприлюдненими секретних даних в 60- 70 -х роках 20 століття один чоловік на рік випивав до 12 літрів спирту, а в 80 -х роках 20 століття це цифра стала дорівнювати вже 14 літрам. Таке споживання алкогольної продукції була вищою за показниками ніж у всіх інших країнах світу в два, а то і в три рази.

У двохтисячному роки це цифра піднялася і вже становить 18,5 літрів спирту, а за даними ВООЗ ( Всесвітня організація охорони здоров'я ) 8 літрів на душу населення в рік ведуть до деградації нації.

Суспільству простіше прийняти алкоголізм розвивається у чоловіків ніж у жінок, так як вважається що у жінок це не хвороба, а ганебна звичка, але це помилка алкоголізм є хвороба у людей обох статей, але жінки через таке ставлення намагаються менше захоплюватися алкоголем або приховують своє захоплення, тому алкоголізм серед жінок менше поширений. У Японії жінки практично зовсім не вживає спиртні напої, але якщо все-таки жінки починають пити, то їм трохи складніше контролювати цей процес і в кінцевому підсумку розпивання спиртного призводить до невиліковної залежності. Це відбувається по тому, що у жінок слабкіше нервова система і стадії хвороби розвиваються швидше, ніж у чоловіків, а лікуванню піддається складніше.

Для алкоголізму характерно порушення здоров'я і насамперед порушення обмінного процесу в організмі, порушення вітамінного балансу ( вітамін групи С і В), порушення хімічного складу крові.

При народженні в організмі людини закладене певну кількість алкоголю і залежно від його кількості у людей спостерігається різні типи темпераменту і стиль поведінки. Зміст вродженого алкоголю залежить від спадкових факторів і від способу життя батьків, коли внутрішнього алкоголю багато, то людина веде активний спосіб життя, у нього хороше веселий настрій, він бадьорий і енергійний, якщо ж рівень внутрішнього алкоголю низький, то і людина відчуває себе пригнічено, трапляються перепади настрою, спостерігається млявість і пасивність. Низький алкогольний рівень спостерігається у тих дітей, які народилися від батьків страждають алкогольною залежністю, саме тому такі діти перебувають у групі ризику.

Потрапляючи в організм людини алкоголь розпадається на вуглекислий газ і воду, але є й проміжні продукти розпаду - феноли, які й призводять до отруєння організму. При частому вживанні алкоголю феноли не тільки отруюють, але і перешкоджають утворенню внутрішнього алкоголю, це призводить до того, що людині потрібно постійно поповнювати алкогольний запас організму все новими і новими дозами ззовні.

В організмі людини абсолютно всі органи схильні до впливу алкоголю і все під його впливом починають руйнуватися. Найнебезпечніше руйнування головного мозку і саме на нього і впливає алкоголь найсильніше. Алкоголь для нашого організму отруту і накопичується він у головному мозку. Після прийому, здавалося б, незначної дози алкоголю - кухлі пива або склянки вина, що міститься спирт всмоктується в кров, а потім надходить у мозок і там відбувається процес руйнування кори головного мозку. Але це ще не єдиний наслідок алкоголю.

У 60 -х роках 20 століття американські фізики проводили вивчення людського ока, через спеціально створений ними мікроскоп вони спостерігали за зіницею у групи людей, розглядаючи при цьому найдрібніші судини, і як по них рухається кров. Випадково в експерименті взяв участь людина, що випив напередодні кухоль пива, і кров у його судинах різко відрізнялася від крові тверезих людей. Кров, яка містить алкоголь починає згортатися і по судині пересуваються тромби - згустки еритроцитів. Алкоголь руйнує органи людини на молекулярному рівні. Спирт використовують у промисловості як розчинник, а й в крові він поводиться точно також - розчиняє.

Механізм впливу молекул алкоголю наступний: еритроцит покритий спеціальним мастилом, просуваючись по капіляру і стикаючись з ним виникає негативний заряд на еритроциті, тому вони відштовхуються один від одного, але алкоголь розчиняє мастило і еритроцити починають склеюватися і там де по капіляру повинен проходити один еритроцит, проходить вже кілька склеєних, стінки капілярів розширюються або закупорюються і той кисень, який повинен пройти разом з кров'ю до якого або органу не надходить, починається кисневе голодування клітини і подальше її відмирання. Якщо якісь органи людського тіла справляються з цим без наслідків, то головний мозок руйнується. Саме киснева недостатність в головному мозку сприймається п'яним як стан ейфорії. Після кожного прийому алкоголю відмирає частина клітин головного мозку і щоб клітини не гнили організм намагається їх вивести і закачує під череп велику кількість рідини, рідина створює тиск під черепом, тому так часто з похмілля болить голова і хочеться пити.

Для того щоб хворому поставити діагноз алкоголізм, необхідна наявність у нього таких ознак: відсутність блювотній реакції на прийом великої дози алкоголю; втрачається контроль над прийняттям спиртного ; часткова втрата пам'яті; запої ; абстинентний синдром.

Також алкоголізм може бути діагностований при наявності психічних або фізичних розладах, коли алкоголь займає чільну роль серед цінностей особистості. За хворими з діагнозом алкоголізм ведеться спостереження на протязі тривалого часу, приблизно один рік. Якщо за цей час у хворого спостерігається сильна тяга, що переростає в нав'язливу необхідність прийняти алкоголь, процес виходить з під контролю і хворий повністю залежить від спиртних напоїв - то медики з повною упевненістю можуть поставити діагноз алкоголізм.

Алкоголізм необхідно лікувати, оскільки самостійно з нею впоратися хворому буває не під силу. У хвороби розрізняють 4 стадії її розвитку. Продром - це нульова стадія, коли хвороба тільки зароджується, людина може випивати по святах, рідко напиватися до втрати пам'яті та інших важких наслідків - на даній стадії людина здатна самостійно відмовитися від вживання алкоголю. Але якщо прийом алкоголю ведеться щодня, то починає розвиватися перша стадія хвороби, приблизно протягом 6-8 місяців. На даному етапі починається непереборне бажання випити, якщо бажання придушувати, то воно проходить, але якщо все-таки почати випивати, то зупинитися буває вже важко.

Перша стадія поступово переходить у другу, для якої характерне зростання доз

алкоголю і його переносимість, потяг до спиртних напоїв стає все сильнішим і все частіше втрачається контроль над кількістю випитого, нерідко прийняття алкоголю супроводжується галюцинаціями. При переході на третю стадію алкогольна витривалість падає, а прийом спиртних напоїв починається кожен день, особистість деградує, внутрішні органи починають гинути, на цій стадії хворий не в змозі вилікується самостійно, необхідна допомога нарколога.

Лікування може проходити з прийомом медикаментозних препаратів, які здатні придушити алкогольну залежність і вивести з організму накопичені отрути. При прийомі ліків, хворий повинен чітко усвідомити, що змішуючи їх з алкоголем, може настати летальний результат - цей метод отримав назву аверсівной терапії. Існують методи лікування, при яких відбувається вплив на психіку людини і навіювання негативного ставлення до алкоголю. Існує метод соціальної адаптації, при якому хворого намагаються відновити як особистість у структурі суспільства.

Алкоголізм це страшна хвороба - розпадаються сім'ї, підвищується рівень злочинності, тривалість життя скорочується.

Нині відсутня грамотна антиалкогольна пропаганда, в той час як доступність і реклама алкоголю широко поширена, тому так важливо розмовляти з дитиною з раннього віку про шкоду алкоголю. Батьком необхідно відверто відповідати на запитання дітей, але при цьому важливо враховувати вік дитини, тому що якщо дитина не розуміє, про що йому говорять, то і сприйняти він це не зможе. Необхідно розвіяти існуючі міфи про алкоголь, щоб діти засвоїли з дитинства і на все життя, що алкоголь здатен тільки нашкодити.

Алкоголь ні в якому випадки не підвищує потенцію, а навпаки гасить і з часом навіть призводить до повного її відсутності. Алкоголь може викликати отруєння, аж до смертельного. Шкідливі всі види алкоголю, включаючи такі « невинні» як пиво і вино. Швидко отверезіти не допоможуть ні кави ні холодної душ, організму необхідно впорається з алкоголем і вивести його, це можливо не раніше ніж через кілька годин. Алкоголь не допомагає зігрітися в холодну погоду, і навіть навпаки призводить до швидкого переохолодження організму. Алкоголікові неможливо почати пити менше і кинути пити в будь-який момент, коли він захоче - це незворотний процес, і його можна тільки лікувати. Батькам необхідно допомогти знайти дітям заняття до душі, яке допомогло б дитині знайти своє місце в житті.

Усі проведені дослідження говорять про те, що алкоголізм це спадкове захворювання : якщо батьки не просто п'ють, а мають алкогольну залежність, то й діти народжені від таких батьків, ймовірно почнуть пити, важливу роль тут граєте і поганий приклад, який діти спостерігають з самого раннього віку. З кожним роком ситуація тільки погіршується, діагноз алкоголізму ставиться вже в підлітків періоді, тому так важлива профілактика алкоголізму в школах, сім'ї і на державному рівні.