Що таке акромегалія?

Акромегалія - ендокринне захворювання, обумовлене надлишковою продукцією гормону росту, головним чином при аденомі гіпофіза. Виникає частіше після завершення росту організму. При акромегалії непропорційно збільшуються кінцівки, обличчя і т. д., а також і деякі внутрішні органи.

Симптоми акромегалії

Непропорційне зростання лоба, носа, губ, кистей, щелеп, стоп.
Імпотенція, порушення статевого потягу у чоловіків.
Відсутність менструацій у жінок.
Головні болі і болі в кінцівках.
Більш темна шкіра, надмірний ріст волосся на тілі.
Причини акромегалії

Акромегалія
В кінці XIX ст. вперше виникло припущення, що причинами акромегалії може бути хвороба гіпофіза. В даний час ця гіпотеза підтверджена. Таким чином, причиною акромегалії є доброякісна пухлина гіпофіза, внаслідок якої виробляється гіпофізом занадто багато соматотропного гормону (гормону росту). Велика кількість цього гормону, що виділяється в дитинстві, а після закінчення росту людини, його концентрація знижується. Надлишкова секреція соматотропного гормону (СТГ) у дорослої людини призводить до виникнення акромегалії.

Лікування акромегалії

При видаленні пухлини гіпофіза можливо повне одужання хворого. Під час операції дуже важливо видалити пухлину і зберегти передню частку гіпофіза. Підхід до гіпофізу під час операції зазвичай здійснюється через носову або ротову порожнину. Однак якщо пухлина занадто велика, доводиться видаляти всю залозу. Після операції необхідна регулярна перевірка концентрації СТГ у крові. При нормальній концентрації СТГ і зникнення симптомів хвороби (наприклад, набряків або цукрового діабету) хвороба зазвичай не поновлюється. Однак якщо концентрація СТГ в крові залишається підвищеною, значить під час операції не було можливості вилучити пухлинну тканину повністю. У цьому випадку пацієнта після операції лікують за допомогою хіміотерапії або променевої терапії.

При акромегалії самостійно нічого зробити не можна.

До лікаря необхідно звернутися при перших симптомах цієї хвороби: тривалих головних болях, загальної втоми, болі в кінцівках, підвищеної пітливості і раптовому погіршенні зору.

У тих випадках, коли симптоми хвороби очевидні, постановка діагнозу не представляє праці. Для підтвердження діагнозу роблять аналіз крові на вміст у ній соматотропного гормону. Крім того, виконується так звана проба на толерантність до глюкози (справа в тому, що від концентрації глюкози в крові може залежати і концентрація соматотропного гормону). Іноді призначаються ліки, які стимулюють функцію щитовидної залози. При застосуванні цих ліків концентрація соматотропного гормону в крові іноді знижується. У 70% хворих на акромегалію при використанні ліків, що стимулюють функцію щитовидної залози, ця концентрація ще більш підвищується. Крім того, робиться рентгенівський знімок голови для визначення змін кісток черепа. Наявність та місцезнаходження пухлини підтверджується спеціальним дослідженням мозку - ядерно-магнітним резонансом (з допомогою якого можна виявити навіть незначні зміни).

Перебіг хвороби

Акромегалія розвивається повільно. Спочатку видимі симптоми відсутні. З розвитком захворювання з'являються наступні симптоми: збільшення надбрівних дух, виличні кісток, нижньої щелепи. Відбувається розростання м'яких тканин обличчя (збільшуються ніс, губи, вушні раковини) і т. д. Акромегалію також супроводжують підвищений вміст кількості глюкози в крові, «вовчий» апетит, сильна спрага, імпотенція у чоловіків, аменорея (відсутність менструацій) у жінок.

Загрузка...