Симптоми і лікування актиномікозу легенів

Актіномікоз легень викликає грибок Actinomyces, який складається з безлічі ниток, об'єднаних між собою в друзи, та має булавоподібні потовщення. Променистий грибок може бути сапрофитом деяких рослин, зокрема злакових (ячмінь, пшениця, жито). Спори грибка проявляють достатню стійкість до різних факторів навколишнього середовища.

В організм людини променистий грибок може проникати кількома шляхами. В більшості випадків в дихальні шляхи грибок потрапляє разом із вдихуваним повітрям, яке насичене рослинної пилом, що містить актиноміцети. Грибок може бути виявлений у мазках, взятих з ротової порожнини, порожнини каріозних зубів. Актиноміцети можуть вражати сусідні органи, з плином часу поширюючись з уражених частин організму на прилеглі здорові тканини. В легені грибок може бути занесений струмом крові, цей вид поширення інфекції називається милиарным обсіменіння. Для сапрофітів характерно метастазування по кровоносних судинах. За статистикою при актиномікозі тканини легені уражаються у одного з шести пацієнтів. У більшості випадків від грибкової інфекції страждають нижні відділи легенів. У ході вивчення особливостей перебігу захворювання була виявлена певна тенденція поширення інфекції: виявлено, що актиноміцети безпосередньо з легких або плеври можуть проникати на м'язи і шкірні покриви грудної клітини.

Симптоми актиномікозу легенів
Симптоми актиномікозу легенів на початковому етапі захворювання нагадують по клінічній картині бронхопневмонію. У пацієнтів підвищується температура тіла, спостерігаються інтенсивне потовиділення, занепад сил, вологий кашель, іноді з домішкою крові в мокроті. При огляді лікар відзначає характерні для бронхопневмонії ознаки - осередкове притуплення, дихання хворого жорстке, везикулярне, прослуховуються середньо - і дріднопузирчасті хрипи. На цій стадії захворювання може утворитися нагноєння, а при лабораторному дослідженні мокротиння виявляються друзи міцелій гриба.

На другій стадії актиномікозу легких грибок вражає плевру, викликаючи сухий плеврит, який з часом переходить в ексудативну форму. Міцели гриба проникають у м'язову тканину грудної клітини і призводять до утворення щільних інфільтратів. Ці утворення досить болючі, для них характерна так звана вогнева болючість.

Третя стадія актиномікозу супроводжується утворенням нориць, процесом грануляції і виділенням гною. В гнійному відокремлюваному виявляються окремі елементи грибків. Рентгенівський знімок не відображає характерних для захворювання змін.

При постановці діагнозу фахівці стикаються з деякими труднощами. У першій стадії патологічного процесу відсутні відмітні ознаки захворювання, і тільки при легеневому нагноєнні після проведення лабораторного дослідження можна знайти друзи грибка в мокротинні. Відмітною ознакою актиномікозу при диференціації з туберкульозом служить місце локалізації інфекційного процесу. У більшості випадків грибками виявляється вражена одна сторона легкого, найчастіше нижня його частка, при цьому в мокроті пацієнта не міститься еластичних волокон. У крові хворих виявляється високий лейкоцитоз.

Ще одним відмітним ознакою актиномікозу служить хороший ефект від парентерального введення антибіотиків пеніцилінового ряду. На другій стадії захворювання, коли відбувається утворення інфільтратів, і на третій стадії, коли з'являються нориці, постановка діагнозу не викликає труднощів. Виявлення міцел грибка в гнійному відокремлюваному в цьому випадку служить підтвердженням діагнозу. У сучасній медицині при діагностиці актиномікозу використовуються також шкірна проба і актинолізат (серологична реакція з антигеном).

Лікування актиномікозу легенів
Лікування актиномікозу легких ефективно на першій стадії перебігу захворювання. Про перспективу терапії на другій і третій стадії хвороби фахівці говорять з обережністю. З медикаментів для лікування пацієнтів застосовуються пеніциліни, специфічна імунотерапія, призначають переливання крові, використовуються високі дозування йодистого калію. В окремих випадках показана рентгенотерапія та місцеве хірургічне втручання.

Загрузка...