Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 1
З них гостей: 1
І користувачів: 0
Гнійний менінгіт

Гнійний менінгіт

Гнійний менінгіт (meningitis purulenta) —  запалення мозкових  оболонок, що  спричиняється  гноєтворною мікрофлорою (стафілокок,  стрептокок,  кишкова  паличка,  пневмокок).
Гнійний менінгіт,  як правило, — це  вторинний процес,  зумовлений проникненням мікрофлори  у  субарахноїдальний простір при  травмах  черепа (переломах  склепіння  й  основи)  або  при гнійних  захворюваннях  вуха, носа  та його придаткових пазух, прориві  абсцесу мозку. Рідше  спостерігаються  гематогенний чи лімфогенний шлях  занесення  інфекції.

Клініка.  За  причиною  розрізняють:  травматичні,  оториногенні,  гематогенні, лімфогенні менінгіти. Захворювання  характерне  нестерпним  головним  болем,  високою  температурою, ригідністю потиличних м’язів, позитивним симптомом Керніга, нудотою,  блюванням. Спостерігається  порушення  свідомості (загальмованість)  аж  до повної  втрати. Характерна поза  хворого — лежить на боці з приведеними до живота ногами і відкинутою назад  головою. Відзначається  гіпертензія шкірної  чутливості  і підвищення  сухожилкових рефлексів. Поряд  зі  змінами крові (лейкоцитоз — зрушення вліво, пришвидшення ШОЕ) велике діагностичне значення мають дані спинномозкової пункції: рідина  витікає під  високим  тиском (400–500 мм  вод.  ст.)  і містить  значну  кількість  білка,  лейкоцитів,  бактерій. Перебіг хвороби  характеризується  досить швидким  погіршенням  стану хворого, зростанням  інтоксикації. Летальність становить від 50 до 70 %.

Лікування.  Чим раніше  застосоване  лікування,  тим  успішнішими  є  результати. На  ранній  стадії показана  консервативна терапія: повторні  люмбальні пункції,  ендолюмбальна  антибіотикотерапія. Поряд  із цим  антибіотики,  антисептики,  сульфаніламіди (препарати метронідазолу, діоксидин,  етазол,  сульфален)  уводять  внутрішньовенно,  внутрішньоартеріально. Оперативне  лікування  передбачає  раннє  оголення  осередку  запального  процесу  і  видалення  гнійного  ексудату (розрізання  придаткових  пазух  носа,  гнійних  мастоїдитів,  абсцесів  мозку,
інфікованих ран черепа).

Категорія: Хірургія | Переглядів: 2116 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини