|
Симптоми та лікування хламідіозу |
Хламідіоз - це інфекційне захворювання, яке передається статевим шляхом.
Причиною захворювання є хламідії (Chlamydia trachomatis), які є внутрішньоклітинними бактеріями. У більшості ситуацій поява хламідіозу пов'язане з передачею статевим шляхом. Можна заразитися хламідіозом в половині випадків вагінального і анального статевого контакту, якщо він здійснюється з вже хворим. Зараження хламідіозом в побутових ситуаціях малоймовірно. Це обумовлюється тим, що хламідія майже миттєво гине поза організмом індивіда, крім цього, важливою умовою для зараження, стає наявність в організмі достатньої кількості хламідій. Ось чому причиною зараження не можуть стати предмети загального користування.
Симптоми при хламідіозі
Інкубаційний період захворювання складає від тижня до місяця (зазвичай до двох тижнів). Скарги пацієнтів зводяться до наступного: виділення з уретри у чоловіків, з піхви у жінок білого, жовтого кольору або прозорі. Можливе виникнення болю, печіння при сечовипусканні або статевому контакті, поява почервоніння і свербіння зовні сечовипускального каналу. При виникненні ускладнень хворі скаржаться на біль в області промежини, прямої кишки, мошонки, жінок турбує біль внизу живота, в ділянці попереку. І у чоловіків, і у жінок можуть з'явитися болі в період статевого контакту. Але в 5 випадках з 100 хламідіоз може не проявлятися якими-небудь симптомами.
Ускладнення хламідіозу
В першу чергу, хламідійна інфекція викликає ускладнення. У чоловічої частини пацієнтів максимально частим проявом ускладнень є запалення придатка яєчка, зване эпидидимитом. У жінок частіше зустрічається ускладнення хламідіозу у вигляді запальних захворювань матки і придатків, які є однією з найголовніших причин безпліддя у жінок. Ще одне ускладнення хламідіозу - синдром Рейтера. Це захворювання проявляється як запальний процес сечовипускального каналу (каналу шийки матки у разі жіночого захворювання), суглобів і очей. Тут потрібно відзначити, що можливість ускладнень збільшується при повторному появі хламідіозу. Раніше вважали, що хламідіоз у чоловіків частіше приводить до простатиту. У сучасній науці значення хламідій у виникненні простатиту не доведена.
Діагностика хламідіозу
За результатом загального мазка (і у чоловіків, і у жінок) можна тільки припускати хламідіоз. При цьому зараженні число лейкоцитів в загальному мазку можливо буде підвищено незначно або взагалі перебувати в нормі. Для того, щоб виявити збудника, застосовують більш точні методи дослідження - це ПЛР (ДНК-діагностика). При цьому точність ПЛР знаходиться на рівні 90-95%.
Лікування хламідіозу
Лікувати хламідіоз потрібно за призначенням і під контролем лікаря лікування може тривати 3 тижні і навіть більше. Загальним найважливішою умовою повного лікування є одночасність проведення лікування для двох подружжя або статевих партнерів, навіть тоді, коли хламідії у одного з пари не виявлено. Під час лікування і подальшого контролю статеве життя знаходиться під забороною. Для лікування використовують антибіотики поєднуючи їх з неспецифічними засобами і фізіотерапевтичними процедурами. Лікувати зараженої людини слід завжди індивідуально, тобто слід враховувати стадію запального процесу і топічного діагнозу, а значить в залежності від зони ураження (який орган уражений). Хворого хламідіозом можна назвати вилікуваним, якщо після завершення лікування на протязі 1-2 місяців при дослідженнях в лабораторії у нього не виявляються хламідії. Прогнозування при сучасному та якісному лікуванні сприятливий.
Проте, можна говорити і про складність лікування хламідій, що пояснюється наступним: неправильне використання антибактеріальних препаратів призводить до переходу зараження вже в хронічну стадію (а тоді збільшується ризик ускладнень, наприклад жіночого безпліддя) або ж навпаки, викликати суттєве загострення запального процесу. На сьогодні точно доведено, що крім усього іншого, запорукою якісного лікування хламідіозу стала концепція індивідуального комплексного підходу. Читати далі про лікування хламідіозу.
|