Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 1
З них гостей: 1
І користувачів: 0
Синдром Штейна-Левенталя

Синдром Штейна-Левенталя

 

Вперше полікістоз яєчників почали вивчати наприкінці дев'ятнадцятого століття. У 1935 році синдром був описаний американськими вченими Н. Штейном і М. Левенталем.

Як часто зустрічається полікістоз яєчників
Поликистозная дегенерація яєчників зустрічається у 1,5–3% всіх пацієнток з гінекологічними проблемами. До 15% жінок у репродуктивному віці стикаються з цією патологією. Двостороння дегенерація яєчників є однією з основних причин проблем з зачаттям. На його частку припадає близько 65% випадків гормонального безпліддя у жінок.

Зазвичай синдром Штейна-Левенталя розвивається в молодому віці. Більшості пацієнток діагноз встановлюють в 20-30 років. Перші ознаки захворювання помітні і в більш юному віці (після становлення менструальної функції).

Механізм розвитку синдрому
Поликистозная дегенерація яєчників – це особливий патологічний процес. Яєчники збільшуються в розмірах. Їх капсула набуває велику товщину і щільність. Внутрішній об'єм яєчників заповнюють незрілі фолікули (2-9 мм в діаметрі). Це відбувається з-за того, що порушується нормальне дозрівання яйцеклітин. Фолікули не досягають розмірів домінантних і зупиняються у розвитку. Овуляції припиняються. Відсутні і тимчасові ендокринні залози – жовті тіла, характерні для другої половини менструального циклу.

Поликистозная дегенерація розвивається на тлі тривалих гормональних порушень. У здоровому організмі яєчники функціонують під дією циклічних змін рівня гонадотропінів гіпофіза. Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) змушує дозрівати яйцеклітини. Лютеїнізуючий (ЛГ) стимулює овуляцію. Під дією цих факторів в яєчниках йде синтез стероїдів (і естрогенів і андрогенів).

У жінок з синдромом Штейна-Левенталя порушена вироблення статевих стероїдів. Рівновага зсувається в бік чоловічих гормонів (тестостерону та інших). Жіночих естрогенів, навпаки, стає відносно мало.

Ці зміни негативно впливають за принципом зворотного зв'язку на гіпоталамо-гіпофізарну область головного мозку. Циклічні зміни синтезу ЛГ та ФСГ зменшуються. Гонадотропіни починають виділятися за чоловічим типом – в одному кількості весь місяць. Концентрація ЛГ сильно зростає.

Причини синдрому Штейна-Левенталя досі неясні. В даний час припускають, що поликистозная дегенерація – це одна з хворобливих реакцій організму на багато негативні фактори.

Що може спровокувати захворювання?

На першому місці стоять генетичні причини. Вважається, що успадковується інсулінорезистентність у рамках метаболічного синдрому. Печінка, м'язів, підшкірно-жирова клітковина та інші тканини мають мало відповідних рецепторів. Підшлунковій залозі доводиться синтезувати надлишок інсуліну, щоб підтримувати вуглеводний обмін в нормі. Велика кількість цього гормону порушує роботу яєчників (підвищує вироблення андрогенів замість естрогенів).

В рамках метаболічного синдрому успадковується схильність не тільки до полікістоз яєчників, але і до ожиріння, цукрового діабету 2 типу, гіпертонії і т. д.

Інші ймовірні причини синдрому Штейна-Левенталя:

  • захворювання ендокринних залоз (щитовидної, надниркових залоз, гіпофіза);
  • гінекологічні захворювання (фіброма матки та ін);
  • фізичні та емоційні стреси.

Найбільш типовим є поява перших ознак захворювання в підлітковому віці. Вже з моменту першої менструації в організмі дівчини запускаються патологічні зміни. Чим довше пацієнтка залишається без лікування, тим більше серйозну перебудову переживає структура яєчників. До моменту, коли молода жінка починає замислюватися про дитину (у віці 20-30 років), овуляторні цикли практично припиняються і зачаття вельми проблематично. Саме тоді пацієнтка починає обстеження з приводу безпліддя, і їй встановлюють діагноз синдрому Штейна-Левенталя.

Клінічна картина захворювання
У пацієнток з полікістозом яєчників може бути мало скарг. Жінки рідко звертаються до лікаря з іншими ознаками хвороби, крім безпліддя.

Насправді, клінічна картина синдрому Штейна-Левенталя включає безліч симптомів.

По-перше, у жінок спостерігається гірсутизм – надлишковий ріст волосся на обличчі і тілі за чоловічим типом. Найбільш характерна зайва «рослинність» на підборідді, над верхньою губою, навколо ареоли молочної залози і на середній лінії живота.

По-друге, відзначається висока активність сальних залоз. На шкірі обличчя, спини, грудей можуть бути вугри і рубці після них.

Крім того, велика частина пацієнток з синдромом Штейна-Левенталя стикаються із зайвою вагою. Ожиріння посилює захворювання, збільшує ризик безпліддя. Зазвичай жирова тканина особливо активно відкладається в області живота.

У перші роки захворювання менструальні цикли у пацієнток регулярні. В подальшому може розвиватися їх порушення за типом олигоменореи. Менструації стають рідкісними. Іноді затримки досягають декількох місяців.

Діагностика синдрому
Для діагностики полікістозу яєчників використовують ультразвукову діагностику, аналізи крові, гінекологічні дослідження. Враховують і скарги пацієнтки, її спадковість і статура.

Обстеження найчастіше призначає гінеколог або ендокринолог.

На УЗД малого тазу при синдромі Штейна-Левенталя виявляють:

  • двостороннє збільшення яєчників (у 2-3 рази і більше);
  • множинні кісти (до 8-9 мм);
  • відсутність ознак овуляції (домінантний фолікул, жовте тіло).

В аналізах крові частіше виявляють високий рівень ЛГ. Співвідношення гонадотропінів змінюється. Концентрація ФСГ щодо знижується (ЛГ/ФСГ більше 3).

Рівень андрогенів в крові при синдромі Штейна-Левенталя кілька підвищено. Спостерігається збільшення концентрації андростендіону, тестостерону, дегидростерона.

Гінекологи оцінюють базальну температуру і кольпоцитограмму. У пацієнток спостерігається відсутність характерних циклічних змін по фазах.

Категорія: Ендокринологія | Переглядів: 1887 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини