Травматичний остеомієліт

Ще в давнину лікарі зрозуміли, що багато гнійно-запальні процеси у кістках починаються через перенесені людиною травм. У другій половині позаминулого століття стало зрозуміло, що головну роль у цьому процесі відіграють гноєтворні мікроби. Детально травматичний остеомієліт був вивчений лише на початку ХХ століття, коли був винайдений рентгенологічно метод дослідження внутрішніх органів людини. Травматичний остеомієліт - це інфекційно - запальний процес, що вражає всі елементи кістки: окістя, кістковий мозок, який почався після того, як чоловік переніс якусь травму, що супроводжується запаленням.

Травматичний остеомієліт може початися з різних причин: гноєтворні мікроби можуть потрапити в кості з потоком крові з іншого вогнища запалення. Потрапивши в рану в результаті поранення, запалення може перекинутися на кістку з навколишніх м'яких тканин і т.д. Травматичний остеомієліт за перебігом захворювання ділиться на: гострий, хронічний (розвивається з гострого), первинно-хронічним (розвивається на тлі деяких захворювань), інфекційний остеомієліт (розвивається на тлі туберкульозу та інших інфекцій).

Гострий остеомієліт розвивається тоді, коли в кістку потрапляють патогенні бактерії і мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, пневмококи, вульгарний протей, синьогнійна паличка, кишкова паличка. Гострий травматичний остеомієліт найчастіше з'являється після вогнепальних поранень і відкритих переломів. Особливістю перебігу є запалення всіх відділів кістки без утворення первинного осередку. Потрапляння в відламки кістки гноєтворних бактерій ззовні організму сприяють глибокі рани або пошкодження в зоні пошкодження кістки. У прогресуванні запального процесу беруть участь також такі фактори як: знижений імунітет у людини, ступінь вірулентності (хвороботворності) потрапила мікрофлори, зміщення відламків кістки при переломі, стан шкірного покриву в зоні перелому.

При травматичному остеомієліті спостерігається послідовна зміна тканин в області перелому: рана сильно інфікується, потім відбувається бурхливий нагноєння рани, яке може поширитися на всю кінцівку, перехід запалення в кісткову тканину в запаленої зоні. Нагноєння рани зазвичай супроводжується високою температурою всього тіла, погіршенням загального стану хворого. Нагноєння кісткової тканини можна визначити за расходящейся болі в запаленої кінцівки. Місцеві зміни спостерігаються у вигляді флегмонозного запалення (тобто не обмеженого капсулою), яке характеризується почервонінням і набряком кінцівки, значним гнійним виділенням з рани. Процес розвитку остеомієліту локалізується найчастіше в самій рані.

Якщо остеомієліт характеризується важким перебігом, то в області рани з'являється сильний біль, а частина тіла приймає вимушене положення, при якому біль дещо зменшується. Активні рухи кінцівкою неможливі, а пасивні обмежені. Набряк м'яких тканин швидко наростає, при ушкодженні стегнової кістки він може поширитися на гомілку і живіт. Загальний стан організму буде залежати від швидкості поширення запалення в кістках. Якщо остеомієліт почався раптово з підвищення температури до 39 градусів, то варто відразу ж викликати лікаря, так як така форма перебігу захворювання може призвести до тяжких наслідків (порушується стан людини, у нього починається нудота, блювання, наростає інтоксикація організму, порушується водно-сольовий обмін).

Лікування травматичного остеомієліту завжди комплексне: антибіотики і протибактеріальні препарати. Застосовуються заходи хірургічного втручання, коли видаляється ділянки зруйнованої кістки, відмерлі кістяні відламки, січуться гнійні тканини. Потім потрібно іммобілізація ушкодженої кінцівки (переважно за допомогою апарата Ілізарова).

Загрузка...