Вагітність і захворювання сечовидільної системи

Захворювання нирок і сечового міхура під час вагітності виникають досить часто і складають від 15 до 30%. Це обумовлено поширенням захворювань сечовивідних шляхів та провокуючими факторами під час вагітності (здавлення сечового міхура і нирок, велике навантаження, інтенсивний обмін, розширення ниркових мисок, погіршення кровообігу тощо). Найбільш часто у вагітних зустрічається пієлонефрит і цистит, рідше гломерулонефрит, сечокам'яна хвороба, ниркова коліка. Особливо небажано виникнення вагітності у жінок з однією ниркою, при нирковій недостатності.

Вагітність при пієлонефриті. Під час вагітності часто відбувається загострення раніше наявного пієлонефриту (вказівка на це можна знайти в анамнезі; навіть якщо жінка не знала про своє захворювання, вона може розповісти про симптомах перенесеного захворювання або ускладнення після ангіни, грипу або скарлатини). Бувають випадки, коли пієлонефрит вперше виникла під час вагітності (так званий гестаційний пієлонефрит).

Розвитку пієлонефриту часто сприяє нефроптоз і розвинувся на його тлі гідронефроз, який може посилюватися під час вагітності.
Пієлонефрит дуже часто розвивається і в післяпологовому періоді.
Клінічний перебіг пієлонефриту досить проста: болі в попереку, болючість у разі поколачивания по попереку, дизуричні явища (хворобливе, прискорене сечовипускання, зміна якості та кількості сечі), підвищення температури, озноб, погіршення самопочуття, ломота, біль. Частіше бувають субклінічні прояви.

Ускладненням цього захворювання можуть бути: багатоводдя, хвороби плоду, завмерла вагітність, невиношування, гестоз, післяпологові інфекційні ускладнення, септичні ускладнення. Діагноз ставиться на підставі клініки і лабораторних досліджень. У клінічному аналізі сечі спостерігається лейкоцитурія, піурія, бактеріурія. Для уточнення діагнозу і виду збудника проводиться посів сечі. Призначаються дослідження сечі за методом Нечипоренко, проба Зимницьким, Аддіс-Коковського.

Лікування призначається лікарем. Дієта рекомендується з обмеженням гострої та солоної їжі. В основі лікарської терапії антибіотики і уроантисептики. Спочатку призначаються препарати широкого спектру дії. Часто призначаються нітрофуранові уроантисептики: фурагін, фурадонін. Вельми ефективні похідні оксихіноліну нітроксолін, або 5-НОК, похідні нафтиридина (невіграмон). Призначення корегуються з урахуванням результатів посіву сечі.

В I триместрі призначення будь-яких антибактеріальних препаратів може викликати порушення у ембріона. Крім антибактеріальних засобів, призначають: сечогінні; засоби, що поліпшують кровообіг; вітаміни; препарати, що поліпшують імунні процеси. Дуже популярні народні засоби, мають слабку антибактеріальну і сечогінною дією: відвар або настій листя мучниці («ведмежих вушок») або брусниці, брусничний або журавлинний морс.

Гломерулонефрит (більш рідкісне захворювання порівняно з пієлонефритом) зустрічається у вагітних рідше. Проте це захворювання під час вагітності має тенденцію до загострення і призводить до безлічі ускладнень. Для гломерулонефриту характерні глибокі зміни структури і функції нирок, у зв'язку з цим в аналізі сечі виявляється білок, циліндри. Є порушення діурезу, часто буває гіпертензія. На тлі захворювань нирок, особливо при гломерулонефриті, розвивається гестоз, що ускладнює перебіг вагітності і часто призводить до необхідності дострокового переривання вагітності. 
Особливо обережно потрібно поставитися до вирішення питання про ведення вагітної з однією ниркою, трансплантованої ниркою, нирковою недостатністю, так як в цьому випадку порушення розвиваються значно швидше. Акушерка не має права самостійно спостерігати таких вагітних, а лікар консультується з урологом і нефрологом.

Загрузка...