Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Актіномікоз

Актіномікоз

Актіномікоз - інфекційне захворювання, що виникає в результаті впровадження в організм актиноміцетів.

Актіномікоз може вражати всі органи і тканини, але частіше спостерігається актіномікоз щелепно-лицевої ділянки та шиї. Частіше хворіють чоловіки, переважно міські жителі.

Захворювання розвивається при проникненні в тканині актиноміцет, яке супроводжується формуванням специфічних гранульом. В щелепно-лицьовій області джерелом інфекції є каріозні зуби, патологічні ясенні кишені при захворюваннях пародонту, утрудненому прорізуванні зубів, слизова оболонка порожнини рота при її травмі, мигдалини, протоки слинних залоз та ін Актіномікоз виникає при зниженні неспецифічних захисних реакцій організму та імунітету, частіше на фоні гнійно-запальних процесів і травм. Актиноміцети можуть поширюватися в організмі контактним, лімфогенним і гематогенним шляхами і частіше осідають головним чином в пухкої сполучної тканини.

Клінічна картина 

Загальний стан хворого в початкових стадіях захворювання змінюється мало. Температура тіла субфебрильна. При довгостроково поточних формах актиномікозу температура тіла може і не підвищуватися. При актиномікоз щелепно-лицьової області розвивається щільний слабо-болючий інфільтрат, який повільно розм'якшаться. Шкіра зазвичай спаяна з інфільтратом, гіперемована. Вогнище (або вогнища) абсцедируют з утворенням нориць, після чого інфільтрат обмежується, але повністю не розсмоктується. Нерідко спостерігається запальна контрактура жувальних м'язів. Захворювання протікає із загостреннями, які часто ведуть до поширення процесу з утворенням нових вогнищ актиномікозу.


При торакальному актиномікоз уражаються легені, грудна стінка, середостіння; при абдомінальному - найчастіше ілеоцекальний кут кишечнику, передня черевна стінка.

Крім локального процесу, можливі метастатичне ураження головного мозку, легенів, розвиток амілоїдозу внутрішніх органів.

Діагностика

Діагноз встановлюють на підставі клінічних даних і результатів дослідження виділень з вогнища (виявлення в ньому друз актиноміцетів), діагностичної шкірно-алергічної реакції з актинолизатом, інших методів імунодіагностики, рентгенологічного, а в ряді випадків патоморфологічного дослідження. Крім того, проводять цитологічне дослідження пофарбованих мазків на наявність міцелію актиноміцетів, а іноді виділення патогенної культури шляхом посіву.

Лікування актиномікозу

Лікування комплексне. Воно включає хірургічні методи, методи підвищення імунітету шляхом використання актинолизата або інших імуностимуляторів (тимилин, Т-активін), стимулюючу та загальнозміцнювальну терапію, призначають амфотерицин В, антибіотики, сульфаніламіди, антисептичні та десенсибілізуючі препарати, фізіотерапевтичні процедури. Обсяг і характер оперативного втручання залежать від форми захворювання і його локалізації вогнищ.

Прогноз для життя при актиномікоз щелепно-лицевої ділянки, як правило, сприятливий, при актиномікозі інших локалізацій він може бути серйозним.

Профілактика полягає в санації порожнини рота, усунення вогнищ гнійної інфекції, підвищення опірності організму.

 

Категорія: Дерматологія | Переглядів: 1051 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини