Аневризма міжпередсердної перегородки

Аневризма міжпередсердної перегородки відноситься до групи захворювань під загальним поняттям МАРС - малі аномалії розвитку серця. Розмірковуючи про етіологію виникнення - думки вчених розділяються.

Одна група професорів вважає, що основною причиною появи клініки аневризми міжпередсердної перегородки є спадковий фактор. Тобто наявність у близьких родичів будь-якої проблеми з міжпередсердної перегородкою серця, чи то відкрите овальне вікно або ж сама аневризма, збільшує шанс внутрішньоутробного розвитку аневризми міжпередсердної перегородки в рази.

Друга група вважає, що виникнення патології безпосередньо пов'язане з дисплазією сполучної тканини серця. Адже під час ембріонального розвитку серцевого м'яза, сполучна тканина відіграє не останню роль. У зв'язку з цим будь пошкоджуючий фактор, частіше - перенесена інфекція, може викликати певні порушення з боку серцево-судинної системи. В обох запропонованих теоріях є здоровий глузд, тому є підстава припускати, що вони обидві вірні в тій чи іншій мірі.

Аневризма міжпередсердної перегородки являє собою випинання стінки передсердя в ту чи іншу сторону в типовому місці - на позиції овального вікна. Розрізняю т три основних види аневризми. Перший, самий типовий - це випинання зліва на право, тобто з лівого передсердя в праве. Другий вид - випинання справа наліво. І третій вид - S-образне випинання, тобто нижня частина аневризми згинається в одну сторону, верхня в іншу. У цього виду є підтип - S-образне випинання в протилежну сторону.

Діагностується дане захворювання, як правило, ще в пологовому будинку при знятті першої електрокардіограми серця і на підставі його - ультразвукового дослідження серцевого м'яза. При УЗД аневризма міжпередсердної перегородки видно, як правило, добре. І після диференціальної діагностики (для неї необхідно провести дослідження з допплерометрией) з відкритим овальним вікном, діагноз можна сміливо виставляти в основний.

Симптоми аневризми міжпередсердної перегородки

Клінічно, на ранніх етапах, не якимись симптомами не проявляється і вважається, що не потребує медикаментозної та хірургічної корекції. Єдине, що необхідно зробити - стати на облік у кардіолога і періодично проходити ЕКГ та УЗД в динаміці. Певну небезпеку викликає часте ускладнення - розрив аневризми міжпередсердної перегородки. Воно виникає, як правило, в старшому віці на тлі підвищеної фізичної навантаженні, стресі і травмах серця. При цьому в місці розташування аневризми з'являється отвір і тим самим виникає гемодинамічне порушення - скидання крові зліва направо. Тобто при кожній систолі скорочення серця, частина крові з лівого передсердя не потрапляє в лівий шлуночок, а відбувається її скидання зліва направо. Тим самим з кожним серцевим скороченням навантаження на праве передсердя, а потім і на правий шлуночок зростає. У ранньому віці це клінічно не помітно.

З плином часу, з-за постійної перевантаження правих відділів серця, виникає компенсаторна гіпертрофія правих передсердя, а потім і шлуночка. Збільшується навантаження на кровоносні судини легень, адже саме туди починає надходити велика кількість крові. Це випливає в легеневу гіпертензію. Але в дитячому віці вона розвивається дуже повільно, хоч потік, який надходить у правий коло кровообігу, може бути збільшений у кілька разів.

При розриві аневризми міжпередсердної перегородки з протягом часу може почати вимальовувати розмита клінічна картина - погано переноситься фізичне навантаження, швидко розвивається втома, періодичний дискомфорт або, навіть, болі в області серця. Не виключені і незначні перебої в роботі серця - це пов'язано з тим, що в міжпередсердній перегородці проходять провідні шляхи серця - відповідають за його скорочувальну здатність.

Лікування аневризми міжпередсердної перегородки

Що стосується лікування, то при ускладненій аневризми міжпередсердної перегородки і чіткого щорічного контролю динаміки стану пацієнта - він в лікуванні не потребує і може прожити все життя без єдиної скарги на стан серцево-судинної системи. У випадках, коли розмір аневризми починає збільшуватися з кожним роком, і є ризик розриву - пацієнт госпіталізується в кардіохірургічне відділення для вирішення питання необхідності операції - як правило, вона не робиться. Це пов'язано з непорівнянними ризиками поточного стану і післяопераційних ускладнень.

Навіть при розривах аневризми, які різко не вплинули на скорочувальну здатність серця, тактика залишається вичікувальною. Хірургічна корекція проводиться тільки в разі, якщо скидання крові досить великий і є ризик розвитку необоротної легеневої гіпертензії.
Під час операції дефект або ушивається, або роблять пластику частини міжпередсердної стінки за допомогою гіпоалергенною латочки з медичного синтетичного речовини. Хірургічне лікування проводиться на базі великої кардіологічної клініки або в спеціалізованих кардіохірургічних відділеннях.

Що стосується профілактики, то хворі з наявністю підтвердженої аневризми міжпередсердної перегородки повинні дотримуватися одне радикальне правило - уникати підвищеного фізичного навантаження!

Загрузка...