Бешихове запалення - Дерматологія - Медичний словник та медична термінологія (Медицина)

Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 12
З них гостей: 12
І користувачів: 0
Бешихове запалення

Бешихове запалення

 

Бешихове запалення (особливий клінічний тип целюліту) - гостра бактерійна інфекція дерми і підшкірної клітковини. Викликається майже виключно стрептококами: групи А (S. pyogenes) в 58-67% випадків, групи В (S. agalactiae) в 3-9%, групи С (S. dysgalactiae subsp. equisimilis) і G в 14-25%.

Вхідними воротами інфекції є осередки при епідермофітії стоп, виразки, трофічні розлади при венозній недостатності і поверхневі рани. Зміни шкіри при деяких захворюваннях (лимфоотек, цукровий діабет, алкоголізм) є факторами ризику розвитку бешихи.
Осередок ураження представлений напруженою бляшкою з чіткими краями, яка збільшується на 2-10 см в день.

У 90% випадків уражаються ноги, хоча можуть також уражатися руки, обличчя. У 85% пацієнтів спостерігається гострий початок захворювання з високою лихоманкою, що передує протягом кількох годин шкірних симптомів.

Діагноз грунтується на клінічній картині. Мікробіологічне дослідження зазвичай не потрібно для постановки діагнозу при класичній формі бешихи. Пацієнтам з ознобом, лихоманкою або симптомами інтоксикації необхідно провести бактеріологічне дослідження крові.

При діагностиці бешихи важливо точно визначити тяжкість захворювання для вирішення питання про необхідність госпіталізації. Діагноз підтверджується швидким позитивною відповіддю на антибіотикотерапію. Протягом 24-72 годин після призначення антибіотика зникає лихоманка, шкірні прояви зменшуються в розмірі і щільності, слабшає біль. Якщо цього не спостерігається, пацієнта слід обстежити з метою виявлення ускладнення, перегляду діагнозу або тяжкості захворювання.

Можливими ускладненнями бешихи є абсцес, септицемія, тромбофлебіт глибоких вен, однак зустрічаються ускладнення рідко.
Бензилпеніцилін ефективний у 80% пацієнтів з неускладненим бешиховим запаленням. У випадках сепсису або інфекції, коли не спостерігається відповідь пероральну терапію антибіотиками, потрібне внутрішньовенне введення в умовах стаціонару.

При лікуванні бешихового запалення у пацієнтів з алергією на пеніциліни в анамнезі необхідно використання антибіотиків інших груп. Кращою альтернативою визнані макроліди.

При стрептококовому ураженні гомілок рекомендується постільний режим протягом декількох днів, і положення з піднятою ногою допомагає зменшити набряк і біль. У подальшому раніше здоровим особам слід носити еластичні панчохи протягом місяця, а людям з венозною недостатністю і лимфоотеком - протягом більш тривалого часу. Ці панчохи підтримують обсяг кінцівки, запобігають рецидив інфекції і знижують ризик лимфоотека.

Так як частота виникнення тромбозу глибоких вен у пацієнтів з бешиховим запаленням низька, допоміжна терапія антикоагулянтами не показана. Профілактичне введення гепарину підшкірно показано пацієнтам з ризиком розвитку тромбозу (пацієнти з тромбозом глибоких вен або тромбоемболією легеневої артерії в анамнезі, з варикозною хворобою вен, які страждають ожирінням і у лежачих пацієнтів). Слід також використовувати еластичні панчохи у цих пацієнтів.

При бешиховому запаленні відмічається висока частота рецидивів, але рецидиви не завжди виникають на одному і тому ж місці: у 10% пацієнтів рецидив виникає протягом 6 місяців після первинного епізоду та у 29% - протягом 3 років подальшого спостереження. Збереження нелікованих місцевих факторів відіграє першорядне значення в виникненні рецидиву.

Місцеві антімікотікі можуть використовуватися для лікування грибкового ураження у поєднанні з якісною гігієною міжпальцевих проміжків. Виразки ніг, викликані S. pyogenes, можуть лікуватися системними антибіотиками.

Щоденне профілактичне лікування феноксиметилпенициллином і еритроміцином значно не знижувало частоту рецидивування. Однак, прямий терапевтичний контроль за вхідними воротами інфекції більш ефективний у порівнянні з довготривалої антибіотикотерапією, і тривала антибіотикопрофілактика показане лише пацієнтам з високою частотою рецидивів.

Категорія: Дерматологія | Переглядів: 391 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини