Білий наліт на язиці - будьте уважні!

Різноманітні зовнішні прояви захворювань часто найкрасномовніші показники нездоров'я тих або інших органів. Зокрема, вивчаючи стан слизової оболонки ротової порожнини, фахівці можуть припускати захворювання шлунку, печінки, кишечника... Так, наприклад, наліт на щоках - яскравий симптом розвитку кишкового стафілокока. Покриття, що важко видаляється, на небі може свідчити про молочницю або неврологічні відхилення. Білі прояви відтінків нальоту на язиці - типова ознака кишкової і/або шлункової дисфункції.

Хворобливим, "нехорошим" признається лише той наліт, морфологічні(зовнішні) характеристики якого істотно відрізняються від своїх типових, умовно здорових показників. Нормой визнається тонкий білий наліт на язиці, що не приховує його структуру і колір, що легко видаляється звичайною зубною щіткою. Як правило, природне покриття язикової поверхні помітне лише напередодні уранішніх гігієнічних процедур. До кінця дня такий наліт може бути відсутнім. В цьому випадку не вимагається спеціально видаляти білий наліт на язиці. Лікування при такому явищі також не передбачається. Коли ж слід бити тривогу? Який наліт є ознакою можливого захворювання? 

Щільна, біла, частенько грудкувата, важко така, що очищається "плівка" на язиці - серйозний привід звернутися до лікаря. Спершу може знадобитися допомога стоматолога. Шляхом вивчення аналізу(мазання), фахівець визначить характер нальоту: чи являється він наслідком життєдіяльності хвороботворних бактерій(наприклад, стафілококів, кандид) або ж є "продуктом" неправильної роботи шлунку і/або кишечника. У першому випадку стоматолог-терапевт самостійно призначає відповідне лікування. Якщо ж справа йде набагато серйозніше, і причини білого нальоту на язиці криються у внутрішніх неполадках, потрібно консультацію гастроентеролога. У ряді випадків, лікар визначає необхідність проходження ФСГД(фіброгастроскопії), що дозволяє наочно оцінити стан шлунку. При виявленні проблеми, сам білий наліт на язиці не вимагає спеціального лікування, оскільки цей лише наслідок захворювання. Позбавитися від нього можливо лише після усунення першопричини явища.

У медичній практиці існує теорія визначення захворювань, що грунтується на вивченні локалізації нетипового нальоту. Так, стало відомо, що тонкий, але стійкий білий шар на краях язика може свідчити про виникнення запального процесу в легенях, бронхах.

Концентрація білого нальоту переважно на задній частині язика, оформленої в горбисті і неоднорідні сегменти вказують на можливі проблеми з функціонуванням бруньок і сечового міхура.

Періодична білизна усього язика - частий показник застійних процесів, що почалися, в кишечнику. Як правило, цей симптом проявляється у осіб, що страждають від замків. Нетипова загальна "блідість" язика також свідчить про захворювання серця і посудин.

Білий кінчик язика може проявляти захворювання, що виникли в репродуктивній системі людини. Цей симптом однаково доречний при оцінці стану чоловічого і жіночого здоров'я.

У усіх представлених випадках білий наліт на язиці не піддається лікуванню. Будучи наслідком розвитку внутрішніх захворювань, його зникнення може стати результатом грамотної і послідовної лікарської дії на джерело проблеми.

Вивчення формальної симптоматики, що вказує на розвиток можливих недуг повинно розглядатися в якості додаткових заходів по збереженню власного здоров'я. Після виявлення нетипових зовнішніх ознак, потрібна консультація фахівця. Тільки з його допомогою можлива грамотна діагностика симптоматичних причин, а також проведення оперативного і ефективного лікування самого захворювання. При цьому усунення "косметичних" наслідків від розвитку недуги може статися і без лікарського втручання, після закінчення відповідного лікування.