Діагностика і лікування інфекційного ендокардиту

В основі діагностики інфекційного ендокардиту лежить виявлення самого збудника інфекції. Ехокг є незамінним засобом для визначення суті патологічних відхилень.
Проводиться комплексне лікування ендокардиту клапанного - медикаментозне і хірургічне.

Діагностика інфекційного ендокардиту

В основі діагностики захворювання лежить принцип раннього виявлення збудника інфекції, для чого призначається мікробіологічні дослідження крові або гемокультур, на її стерильність. Даний аналіз допоможе також підібрати найбільш ефективні антибіотики для кожного конкретного випадку. Не обійтися при цьому без загального клінічного аналізу.

Що характерно для інфекційного, клапанного ендокардиту:

• недокрів'я або анемія, зв'язно яке з тими особливості, які «видає» організм на наявність в ньому інфекції;
• збільшується ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) та кількість лейкоцитів.

До інших методів діагностики, крім огляду пацієнта можна віднести вислуховування або аускультацію серця, з метою встановлення нових або зміни наявних шумів. Всі хворі з підозрою на дане захворювання відправляються на Ехокардіографію. Використання цього методу спільно із застосуванням чрезпищеводного УЗ датчика, в переважній більшості випадків виявити наявність клапанного інфекційного ендокардиту. Завдяки Ехокардіографії можна контролювати ефективність призначеного лікування.

Лікування захворювання

При лікуванні захворювання використовують медикаментозний та хірургічний методи, причому одне не виключає іншого. Всім страждаючим від інфекційного клапанного ендокардиту призначають терапію антибіотиками. Варто особливо підкреслити, що до тих пір, поки не були отримані антибіотики, хворі просто вмирали від цього захворювання. Ідеальним можна вважати варіант, якщо інфекційний збудник був встановлений на стадії мікробіологічних досліджень крові, інакше доводиться підбирати потрібний антибіотик. Найчастіше це ванкоміцин, пеніциліновий ряд , аміноглікозиди. Призначають препарати внутрішньовенно, причому ті, які повністю руйнують, а не просто припиняють розвиток мікробів. Це тривалий процес, який займає від 1,5 до 2-х місяців в середньому - до повного усунення вогнища інфекції. Підтвердженням цього стане поліпшення загального стану пацієнта; дані Ехокг покажуть повне зникнення вегетації; неодноразове підтвердження мікробіологічного контролю.

У ситуації, коли клапанний інфекційний ендокардит сформував порок серцевого клапана, який не піддається медикаментозному лікуванню, або симптоматика захворювання не зникає навіть після проведеної з використанням антибіотиків - терапії, актуальним стає питання про хірургічне втручання. Додатковими аргументами в цьому випадку може виступити повтор емболії зруйнованих під дією інфекції стулок серцевого клапана. Проводять операцію в той момент, коли активність інфекції знаходиться на максимально можливому рівні. Тільки це дозволить зберегти пацієнту життя. Не обійтися без хірургічного лікування в тому випадку, коли відбувається поширення інфекції за межі кільця клапана, в результаті чого утворюються абсцеси (гнійники). При проведенні операції хірурги роблять все можливе для збереження власного клапана пацієнта. Якщо можливо, то обмежуються ушиванням розірваних стулок, видаленням вегетацій і т. п. Якщо ж сталося повне руйнування клапана - вдаються до протезування, тобто заміною його на штучний. Аналогічно операціям з вадами серцевого клапана, застосовують біологічні та механічні протези. Якщо інфекція активу - перевага віддається біологічним, при цьому не звертають уваги на їх недовговічність, адже на першому плані стоїть боротьба з активністю інфекції. У ситуації активного ВЕ в період після проведеної операції проводять не менш тривалу терапію антибіотиками, в повній аналогії з медикаментозним лікуванням.

Загрузка...