Кровотечі. Алгоритм надання першої медичної допомоги при кровотечі

Кров є біологічною тканиною, що забезпечує нормальне існування організму. Кількість крові у чоловіків в середньому майже 5 л, у жінок – 4,5 л; 55% обсягу крові становить плазма, 45% - кров'яні клітини, так звані формені елементи (еритроцити, лейкоцити та ін.).

Організм людини без особливих наслідків переносить втрату лише 500 мл крові. Втрата 1000 мл крові вже стає небезпечною, а втрата понад тисячу мл крові загрожує життю. Якщо втрачено понад 2.000 мл крові, зберегти життя знекровленому можна лише за умов негайного і швидкого поповнення крововтрати.

До способів зупинки кровотечі належать такі:

 1) підвищене положення кінцівки;

 2) максимальне згинання кінцівки в суглобі;

 З) пальцеве притискання великих судин до кістки;

 4) накладання стискаючої пов'язки;

 5) накладання джгута;

 6) притискання судини в рані.

Підвищене положення кінцівки веде до зменшення кровонаповнення в ній, що сприяє зменшенню кровотечі. Воно поєднується звичайно з накладанням пов'язки.

  Максимальне згинання кінцівки в суглобах, розміщених поблизу ушкоджених судин, може дати тимчасовий ефект, поки хворий не буде доставлений у лікувальний заклад. Цей метод зупинення кровотечі можна застосовувати при пораненні підколінної, стегнової, плечової і підключичної артерій. Відповідно проводиться згинання кінцівки в колінному, кульшовому, ліктьовому суглобах. Кінцівки в зігнутому положенні прибинтовуються. При пораненні підключичної артерії обидва лікті із зігнутими передпліччями відводяться назад і фіксуються пов'язкою.

Стискаюча пов'язка накладається при венозних і капілярних кровотечах. Дрібні судини притискуються до м'яких тканин і швидко тромбуються. На місце, яке кровить, накладають кілька шарів стерильної марлі з ватою або пропрасованого полотна. Потім цю пов'язку туго закріплюють бинтом.

  При кровотечі з глибокої рани для тимчасової її зупинки можна зробити тампонаду рани марлею, яка утримується також тугою пов'язкою. При кровотечах із великих артерій для термінової зупинки кровотечі можна користуватися притисканням артерії вище від місця її ушкодження до найближче розташованої кістки. Так, при ушкодженнях сонної артерії або великих її відгалужень вона може бути притиснута від внутрішнього краю грудино-ключично-соскового м'яза до поперечних паростків шийних хребців на рівні шостого шийного хребця. Черевна аорта може бути притиснута кулаком до хребтового стовпа, пахвова артерія - до головки плечової кістки по передній межі волосся пахвової ямки при відведеній руці, підключична - до 1 ребра в надключичній ділянці зовні від прикріплення грудино-ключично-соскового м'яза; стегнову - до горизонтальної гілки лобкової кістки під пахвиною зв'язкою; плечову артерію притискають до плечової кістки з внутрішнього боку біцепса.

Серед усіх способів тимчасової зупинки кровотечі з великих артеріальних судин кінцівок найбільш надійним є накладання джгута. Його накладають поверх м'якої прокладки на стегно, плече, іноді на гомілку і передпліччя. Якщо джгут накладений правильно, кровотеча зупиняється і периферійний пульс зникає. Якщо кінцівка синя, це говорить про те, що передавлені тільки вени. При цьому порушується відтік крові - кровотеча посилюється. 

Правила накладання кровоспинного джгута.

1.Джгут накладають при ушкодженні великих артеріальних судин кінцівок.

2.При кровотечі з артерій верхньої кінцівки джгут краще розмістити на верхній третині плеча; при кровотечі з артерій нижньої кінцівки – на середній третині стегна.

3.Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять під місце накладання, енергійно розтягують (коли він гумовий) і, підклавши під нього м'яку прокладку (бинт, одяг), накручують кілька разів (до зупинки кровотечі). Кінці джгута надійно зав'язують чи скріплюють за допомогою ланцюжка і крючка.

4.Джгут може бути накладений туго,за таких умов можливе здавлення тканини та дуже важкі ускладнення. До джгута обов'язково прикріплюється аркуш паперу (картону) із зазначенням часу його наложення.

Негативним моментом при накладанні джгута є те, що при цьому стискуються не тільки судини, але і м'язи, нерви та інші тканини. Для того, щоб запобігти ушкодженню джгутом, при його накладанні потрібно виконувати такі правила: 

- не можна накладати джгут на оголену шкіру; 

- на плече джгут треба накладати в верхній його третині, де можливість стиснення нервів найменша.

При накладанні джгута можуть мати місце такі помилки:

 неповне стиснення артерії, надмірне стиснення нервів з розвитком парезів і паралічів. Щоб запобігти гангрені нижнього відділу кінцівки, не слід тримати джгут на ній більше як дві години в літній період, а в зимовий період не більше як одну годину. Протягом цього часу для нормалізації кровообігу в кінцівці джгут рекомендується періодично розпускати на кілька секунд до відновлення природного кольору шкіри, що пов'язане з додатковою втратою крові. 

При переломах кісток виникає кровотеча,яка важно припиняється внаслідок того ,що судини фіксовані в мінеральній частині кістки и не можуть спадатися. Об`єм кровотечі залежить від типу перелому та його локалізації , наприклад, при переломах кісток гомілки постраждалий втрачає 500—700 мл крові. В наслідок цього крововиливу формується гематома,яка в

подальшому оточує кісткові відломки.