Вперше пересадку щитовидної залози було виконано Шиффом і Кохером 1883 р. За відсутності і недостатньої функції залоз у хворих їм пересаджують вільні шматочки від іншої людини, що призводить до збудження життєдіяльності залози реципієнта. Краще, якщо залози пересаджуються на судинній ніжці. Пересаджують паращитовидні залози, яєчка, підшлункову залозу та інші ендокринні органи. Сьогодні у зв’язку з розвитком мікрохірургії і технічною підготовкою хірурга, застосуванням якісного знеболювання є можливість для пересадки не тільки ізольованих органів, але й цілих комплексів органів (серце з легенями, печінка з підшлунковою залозою та ін.). Пересадка нирки проводиться вже давно. Є повідомлення, що пересаджена нирка живе в організмі реципієнта понад 10 років, особливо якщо донор — однояйцевий близнюк. Завдяки широкому розвитку хірургії судин та застосуванню апаратів штучного кровообігу проводяться операції з пересадки серця. Таких операцій у світі проведено вже декілька тисяч. Але тут виникають проблеми, пов’язані з юридичними законами. Адже для того щоб пересаджене серце добре функціонувало, треба трансплантувати серце, яке б’ється. Тому при одержанні серця від донора обов’язково слід заручитися письмовим дозволом родичів. Мікрохірурги пересаджують пальці, кисть, пришивають відірвані верхні та нижні кінцівки з позитивними віддаленими результатами.
|