Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Закон України «Про правовий режим на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зони забруднення
Термінальні стани
Внутрішньоутробні інфекції
Категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз
Чищення зубів air flow
Мазь від герпесу на губах - яку вибрати?
Класифікація опіків
Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
Диспансеризація онкологічних хворих
Ризики, пов'язані з ГМО продуктами харчування
У вас гнійна ангіна? Без жартів!
Лікування цукрового діабету : інсулінотерапія, дієта, самоконтроль
Підготовка рук хірурга й операційного поля
Гнійні захворювання шкіри і підшкірної клітковини
Геморой: лікування п'явками
Фолікулярна ангіна
Організаційна структура і завдання перинатальних центрів
Лікувальні засоби застосовують для ліквідації гострого порушення мозкового кровообігу
Статистика




На порталі: 17
З них гостей: 17
І користувачів: 0
Техніка липкопластирного витягання

Техніка липкопластирного витягання

Протерши шкіру ушкодженої кінцівки спиртом, бокові поверхні змазують клеолом і приклеюють до них липкий пластир чи шматки фланелі завширшки 6–8 см, потім у вигляді петлі перекидають через суглоб і приклеюють до зовнішньої поверхні, після чого перебинтовують.
При проведенні лейкопластирного витягання слід ураховувати такі особливості:
а) його слід застосовувати першими годинами після перелому до появи ретракцій м’язів і травматичного набряку;
б) полоси липкого пластиру прикріплюються до усього сегмента кінцівки незалежно від рівня перелому, що забезпечує рівномірне розслаблення м’язів;
в) суглоби залишаються рухливими, що робить можливим ранні рухи, починаючи з 2–3-го дня.
Скелетне витягання здійснюють за допомогою металевої спиці, яку проводять крізь кістку, чи втримують кістку скобою. Ця методика дозволяє застосовувати для розтягнення м’язів і зіставлення відламків значну вагу (до 16 кг), проводячи спиці крізь виросток чи горбкуватість великогомілкової кістки при переломі стегна, а при переломі гомілкових кісток — через п’яткову кістку.
Спиці проводять крізь кістку спеціальними дрилями, потім до спиці фіксують дугу с отворами, до якої прикріплюють шпагат. Після укладання кінцівки на шину Беллера, Чакліна чи Богданова до шпагата підвішують вагу, величина якої визначається ступенем розвитку мускулатури (стегно — 8–14 кг, гомілка — 4–8 кг).
Оперативний метод дозволяє здійснити репозицію і фіксацію кісткових відламків.
При оперативному лікуванні застосовують такі методи фіксації відламків: зшивання відламків шовком або іншими нитками (в основному, у дитячій практиці), металоостеосинтез (фіксація металічними пластинками, балками, шурупами; інтрамедулярний остеосинтез за допомогою стержнів), фіксація кістковим клеєм, ультразвукове зварювання кісток, компресійно-дистракційний остеосинтез за допомогою спеціальних апаратів Г. Ілізарова, О. Гудушаурі тощо.

Категорія: Хірургія | Переглядів: 1223 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини