 |
Реабілітація онкологічних хворих |
Під реабілітацією в медицині розуміють комплекс заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію порушених функцій організму, а також соціальних функцій і працездатності хвори та інвалідів. Реабілітація має на меті оздоровлення хворого і надання йому допомоги у відновленні та розвитку професійних нахилів, тобто створення умов для повноцінного життя в суспільстві. Термін «реабілітація» введений в медичний вжиток у 1946 році. З того часу онкологія здійснила суттєвий прорив у лікуванні пухлин. Кількість хворих, що вилікувана від раку, постійно збільшується. Але після закінчення радикального чи спеціального лікування досить мало хворих можна вважати практично здоровими та повністю соціально адаптованими. Не може бути практично здоровим хворий, якому виконано радикальну мастектомію, екстирпацію прямої кишки, тиреоїдектомію тощо. З метою реабілітації використовуються усі заходи, що сприяють розвитку компенсаторних процесів. З цією метою застосовують хірургічні, медикаментозні, санаторно-курортні методи, а також активна трудова терапія. Заборона на санаторно-курортне лікування стосується лише хворих у другій клінічній групі, яким показане спеціальне лікування, та хворим у четвертій клінічній групі, яким доцільне лише симптоматичне лікування. Хворим третьої клінічної групи з метою їх реабілітації санаторно-курортне лікування з урахування та грамотним обмеженням деяких процедур напроти є показаним та доцільним. Надзвичайно важливим аспектом реабілітації є психологічна адаптація хворих, над якими тяжіє усвідомлення діагнозу. Особливої уваги потребують хворі, що підлягають операціям, пов’язаним з видаленням органу, що впливає на їх зовнішній вигляд, жіночість (мужність), сексуальну привабливість і т.і. В дитячому віці важливим питання реабілітації є педагогічний аспект. Діти, що підлягають лікуванню раку, не можуть навчатися в загально-освітній школі, тому важливим є робота педагогів у дитячих лікувальних закладах. Кінцевою метою реабілітації є трудова реабілітація. Повернення хворих до трудової діяльності важливе не стільки для суспільства, що зацікавлене у результатах його праці, скільки для самого хворого, його психологічного комфорту, усвідомлення соціальної необхідності. Оскільки особливістю реабілітації онкологічних хворих є постійний ризик виникнення рецидиву чи метастазів, комплекс реабілітаційних заходів повинен поєднуватися з спеціальним та проти рецидивним лікуванням і адекватним наглядом за хворими та повноцінним періодичним обстеженням.
|
Закриті ушкодження органів черевної порожини
