Лікування аднекситу

Лікування гострого аднекситу проводиться тільки в умовах стаціонару. Хворим показаний повний спокій, постільний режим, знеболювальні засоби залежно від вираженості больового синдрому, антибіотики широкого спектру дії або протимікробні препарати з групи фторхінолонів, протизапальні та десенсибілізуючі засоби. Після стихання гострих запальних явищ показано біостимулятори та фізіотерапія (електрофорез з калієм, магнієм, цинком, ультразвук на низ живота, вібромасаж).

Хронічний аднексит є переважаючою по частоті формою захворювання. Найчастіше це результат недолеченного або нелеченого гострого Аднекситу. Хворі пред'являють скарги на тупі, ниючі болі в низу живота, що посилюються перед менструацією, після охолодження і при виникненні інтеркурентних захворювань. У більшості пацієнток відзначається порушення менструальної функції (полі-, гіпо-, альгоменорея), що пов'язане з порушенням функції яєчників (гіпофункція, ановуляція та ін). Дуже часто хронічне запалення в трубах і яєчниках призводить до безпліддя. Якщо ж вагітність настає, то протікає несприятливо, має позаматкову локалізацію або закінчується спонтанним абортом. Значна частина хворих страждає від порушення сексуальної функції (зниження лібідо, аноргазмія тощо). Причиною цього можуть бути як органічні, так і психосоматичні порушення, нерідко пов'язані з переживаннями жінки з приводу безпліддя.

Дуже часто спостерігаються супутні порушення функцій кишечника (запори і хронічний коліт), гепатобіліарної системи (дискінезія жовчовивідних шляхів, безкам'яного або калькульозний холецистит) та сечовивідної системи (пієлонефрит). Перебіг захворювання тривалий, характеризується періодичними загостреннями і ремісіями.

При об'єктивному дослідженні визначаються збільшені і болючі при пальпації придатків, розташовані ззаду від матки, еластичної або щільної консистенції. Зазвичай захворювання супроводжується кульпітом або ендоцервіцітом з соответствущий клінічною картиною.

У лікуванні хронічної стадії аднекситу домінують фізіотерапія та бальнеолікування. Застосування антибактеріальної терапії не показано, оскільки навіть при загостренні не відбувається активації аутоинфекции або реінфекції. Застосовується знеболююча, десенсибілізуюча та протизапальна терапія в різних поєднаннях залежно від переважної симптоматики у конкретній хворий. Обов'язково використовується місцеве лікування у вигляді грязьових і озокеритних аплікацій, вагінальних ванночок, гінекологічного масажу. Крім того, пацієнткам показана загальнозміцнююча терапія, вітаміни, імуностимулятори, непоганий ефект дає психотерапія.

Загрузка...