Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Лікування деформуючого артрозу

Лікування деформуючого артрозу

 

Лікування деформуючого артрозу або остеоартрозу може бути консервативним або оперативним. У початкових стадіях захворювання це завжди консервативне лікування. Завдання лікування - зупинити прогресуючі дистрофічні зміни в суглобі. Лікування повинно бути індивідуальним і включати не лише медикаментозну терапію, але й зміна способу життя пацієнта для виключення факторів, що провокують прогресування захворювання. У першій або другій стадії розвитку хвороби пацієнту рекомендується зменшити навантаження на хворий суглоб.

При ураженні колінних і тазостегнових суглобів рекомендується менше стояти і ходити, але при цьому фізичне навантаження на організм не повинна знижуватися. Ходьбу необхідно замінити іншими фізичними вправами, не приводять до перевантаження суглоба. При загостренні болю в суглобі іноді призначається постільний режим або розвантаження суглоба за допомогою додаткової опори на тростину або милиці, особливо при необхідності ходьби на великі відстані.

Рекомендується носіння взуття на м'якій, здатної до амортизації підошві або ортопедичного взуття. Велике значення має зниження підвищеної маси тіла, для чого рекомендується дієта. Якщо у пацієнта є нестабільність, розхитаність суглоба, використовуються спеціальні фіксатори - ортези. Завжди рекомендуються заняття лікувальною фізкультурою. Так як рухи в суглобі покращують його харчування і перешкоджають наростання дистрофічних змін.

Особливо сприятливо заняття плаванням та іншими видами водного спорту, так як це дозволяє здійснювати рухи в суглобі і навантажувати м'язовий апарат, при зниженій статичному навантаженні на суглоб. Застосовуються й різні фізіотерапевтичні процедури. За допомогою фізіотерапії покращують харчування суглобів і м'язів, зменшують м'язовий спазм. Деякі фізіотерапевтичні процедури дають знеболюючий ефект. Використовуються магнітотерапія, ультразвук, індуктотермія, синусоїдальні модульовані струми, діадинамічні струми, аплікації парафіну і озокериту, введення різних лікарських речовин за допомогою електрофорезу або ультразвуку (фонофорез), електростимуляція, лазеротерапія, ванни з сірководнем, скипидаром, радонові ванни.

Медикаментозне лікування виконує кілька завдань. Перш за все, необхідно зменшити больовий синдром. Якщо болі не сильні, іноді лікування починають з парацетамолу (ацетоминофена) і його похідних, які менш токсичні для організму, але зазвичай стандартом вважається застосування нестероїдних протизапальних препаратів. Ця група препаратів зменшує біль у суглобі, знижує інтенсивність супутніх запальних процесів.

Курсового лікування нестероїдними протизапальними препаратами не існує. Їх призначають тільки за необхідності при болях і загостреннях деформуючого артрозу. Нестероїдні протизапальні препарати включають у себе багато груп. Частіше застосовуються диклофенак (діклонат, диколоберл), ортофен (вольтарен), індометацин, ібупрофен, піроксикам, окситен, мелоксикам (моваліс), напроксен, сургам, лорноксикам (ксефокам).

Якщо у пацієнта є проблеми з боку шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки), краще застосування селективних нестероїдних протизапальних препаратів - німесулід (німесил, найз, месулид), целекоксиб (целебрекс). Ці препарати чинять менший шкідливу дію на слизову оболонку шлунка. Необхідна обережність при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів одночасно з препаратами, що знижують згортання крові, з глюкокортикоїдними гормонами.

Нестероїдні протизапальні препарати можуть знизити ефективність ліків, що знижують підвищений артеріальний тиск. Додатково для знеболюючого ефекту призначається місцеве застосування різних мазей знеболювального та дратівної дії (финалгон, фелоран, капсикам, индовазин, фастмум-гель). Мазі наносяться на область хворого суглоба. Для поліпшення кровопостачання і живлення елементів суглоба призначаються судинні препарати (трентал, агапурин, пентоксифілін, нікотинова кислота, ксантинолу нікотинат). Напрямок вважається перспективним застосування хондропротекторів. Вони представляють собою елементи структури суглобового хряща (похідні гіалуронової кислоти). Це хондроксид, терафлекс, алфлутоп і ін. Застосовуються ці препарати всередину, внутрішньом'язово і внутрішньосуглобово.

Курс лікування тривалий. Перспективним вважається напрямок медикаментозного лікування, спрямоване на корекцію імунних процесів в організмі. З цією метою використовується препарат циклоферрон, є індуктором інтерферону. Поширене раніше введення всередині суглоба глюкокортикоїдних гормонів, в даний час обмежено випадками, коли не вдається усунути стійкий больовий синдром і запалення в суглобі.

В інших випадках глюкокортикоїдні гормони не використовуються, так як вони сприяють посиленню деструктивних змін суглоба і можуть навіть викликати асептичний некроз кістки. Третя стадія деформуючого артрозу консервативному лікуванню не піддається. Прогресування зупинити вже неможливо. Функція суглоба знижується до повного зникнення. У цьому випадку може допомогти тільки оперативне лікування - ендопротезування суглоба.

Категорія: Ортопедія | Переглядів: 817 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини