Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Визначення резус-фактора
Хірургічна операція
Класифікація вад розвитку та виродливостей
Стандарти обстеження онкологічного хворого
Методи уведення протипухлинних препараті
Бородавка на грудях: виявляємо і лікуємо!
Лікування хронічного алкоголізму
Затримка внутрішньоутробного розвитку плода і новонародженого
Основні групи та механізм дії протипухлинних гормональних препаратів
Первинний хронічний бронхіт: лікування і профілактика
Стерилізація шовного матеріалу
Лікувальні засоби невідкладної допомоги для корекції тахіаритмії
Хіміко-паразитна теорія виникнення карієсу
Спостереження за дітьми віком до 3 років з високим ризиком розвитку карієсу
Визначення площі опіків
Поняття про функціональну норму зубних рядів
Борсуковий жир: властивості неймовірної сили!
Закриті ушкодження черепа, органів грудної клітки і черевної порожнини
Статистика




На порталі: 7
З них гостей: 7
І користувачів: 0
Лікування гнійного перитоніту

Лікування гнійного перитоніту

 


Лікування повинно бути оперативним, причому чим раніше зроблена операція, тим краще результат. Під час операції ліквідують джерело інфікування черевної порожнини (видаляють червоподібний відросток, зашивають перфоративну виразку шлунка і т. д.), за можливості видаляють гній, вводять антибіотики і дренують черевну порожнину за допомогою тонких гумових або пластмасових трубок, через які в післяопераційному періоді вводять антибіотики. У зв'язку з важким станом хворих перед операцією застосовують серцеві засоби, наркотики і операцію проводять при безперервному краплинному переливанні крові і рідини (фізіологічний розчин або 5% розчин глюкози). В післяопераційному періоді особливо важливі заходи, що зменшують інтоксикацію організму. В першу чергу слід забезпечити евакуацію вмісту шлунка і кишечника, яка виконується за допомогою промивання або (що краще) постійного дренажу шлунка тонким зондом, введеним через ніс. Кінець зонда приєднують до сифонної системі, чим досягається постійне відсмоктування вмісту шлунка. Спорожняти Кишечник за допомогою клізм (якщо немає протипоказань). Іноді для видалення кишкового вмісту накладають свищ на тонку кишку і залишають його до ліквідації явищ парезу кишечника. Внутрішньовенним шляхом хворому щодня вводять велику кількість (2-4 л) 5% розчину глюкози і фізіологічного розчину. Розчини можна також вводити в пряму кишку і під шкіру. У зв'язку з великою втратою білка призначають внутрішньовенне введення сироватки, плазми, крові та інших білкових препаратів, в загальній складності 500-1000 мл на добу. Для усунення сольового дефіциту внутрішньовенно вводять до 100 мл 10% розчину кухонної солі протягом доби. З серцевих засобів застосовують камфору, кофеїн, кордіамін, ефедрин, норадреналін та ін Для пригнічення секреції шлунка та підшлункової залози призначають атропін. Необхідно введення великої кількості наркотиків (4-6 разів на добу). Обов'язкове застосування антибіотиків: коліміцина, пеніциліну, стрептоміцину, біоміцину і ін. залежно від чутливості мікрофлори. Відповідні антибіотики вводять також і в черевну порожнину через дренажні трубки.

Категорія: Хірургія | Переглядів: 1218 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини