|
Лікування защемлених гриж |
Незалежно від термінів, різновиди та місцезнаходження утиску, хворі з защемленою грижею підлягають екстреного оперативного лікування.
Будь-яка спроба вправлення грижі неприпустима. Виняток роблять для хворих, які перебувають у вкрай важкому стані через супутніх захворювань, якщо з моменту защемлення пройшло не більше 2 ч. В такому випадку, оскільки операція для хворого становить значно більший ризик, ніж вправлення грижі, можна спробувати обережно вправити грижове вміст в черевну порожнину.
Перед вправлянням слід в такій послідовності провести маніпуляції:
1. Підшкірно ввести 1 мл 0,1% розчину атропіну.
2. Спорожнити сечовий міхур.
3. Зондом промити шлунок.
4. Поставити очисну клізму.
5. Зробити теплу ванну.
Якщо після цього грижа не вправилась, хворого слід покласти горизонтально з дещо опущеною головою, запропонувати йому зробити кілька глибоких вдихів і обережним натисканням поблизу грижових воріт спробувати проштовхнути вміст в черевну порожнину.
Якщо ці заходи безрезультатні, то хворого, незважаючи на важкість стану, після відповідної передопераційної підготовки слід оперувати.
Можуть бути випадки несправжнього вправляння.
У разі, коли защемлення грижі ліквідовувалося консервативними заходами, хворого необхідно госпіталізувати в хірургічне відділення не менше ніж на 2 доби для спостереження, щоб своєчасно виявити прогресування некрозу вправленной після обмеження кишкової петлі і розвиток перитоніту.
Індивідуально слід вирішувати питання оперативного лікування осіб з обмеженням грижі, у яких при госпіталізації в стаціонар або після передопераційної підготовки (санітарна обробка, премедикація) настав самовільне вправлення грижі. Таких хворих при відсутності серйозних супутніх захворювань необхідно оперувати в ті ж терміни, що і хворих з утиском, тобто негайно. Особи зі значним ризиком для них екстреної операції, у яких немає ознак перитоніту, повинні перебувати під наглядом і обстежуватись. При виникненні ознак перитоніту хворого необхідно оперувати в невідкладному порядку.
Якщо ускладнення з боку черевної порожнини відсутні, то хворого оперують в плановому порядку після відповідного обстеження і передопераційної підготовки.
Хворі з защемленої грижі, ускладненої флегмоною, і хворі з запаленням грижі або її ушкодженням також підлягають якнайшвидшій операції.
Важливим також є положення про те, що всі грижі з підозрою на утиск необхідно вважати ущемленими. Відповідно до такої оцінки і проводять лікувальні заходи. Така тактика дозволяє уникнути помилок в діагностиці та лікуванні защемлених гриж.
Хворим у тяжкому стані внаслідок інтоксикації при багатогодинному утиск або тяжкої супровідної патології необхідна інтенсивна передопераційна підготовка: введення серцевих препаратів, розчинів Рінгер-Локка, глюкози, вітамінів, плазми, рефортана, альбуміну.
Операція ускладненої грижі може бути виконана під будь-яким видом знеболювання, якщо хірург їм володіє. Місцева анестезія відповідає вимогам знеболювання при операціях з приводу невправимых і невеликих защемлених гриж у молодих людей. У всіх інших випадках показане загальне знеболювання (внутрішньовенне з нейролептаналгезией, ендотрахеальний наркоз). Конкуруючим з загальним знеболенням способом для літніх людей з ускладненнями гриж та осіб з великими вентральными грижами будь-якого віку може бути перидуральна анестезія.
Екстрена операція при защемленої грижі має ряд принципових відмінностей від планової при вільній грижі. При защемленої грижі першочерговим завданням хірурга є швидке відкриття грижового мішка і фіксація защемленого органу. Наступний етап - звільнення защемленого органу. Він реалізується розтином ущемительного кільця. Напрямок розтину грижового кільця треба вибирати з урахуванням топографо-анатомічних взаємовідносин з оточуючими судинами, нервами та іншими анатомічними утвореннями.
Після цього необхідно оцінити життєздатність защемленого органу. Вона визначається за такими ознаками: відновлення звичайного рожевого кольору серозної оболонки, перистальтики кишки та пульсації судин.
При наявності цих ознак кишку оцінюють як життєздатну і занурюють у черевну порожнину. У сумнівних випадках в брижу кишки вводять 100-150 мл 0,25% розчину новокаїну і зігрівають защемлений ділянку протягом 10-15 хв серветками, змоченими теплим фізіологічним розчином. Якщо після цього відсутній хоч один із вищеназваних ознак, петлю кишки визначають нежиттєздатною і виконують її резекцію в межах здорових тканин. По відношенню до странгуляційній борозні, яку добре видно на звільненій від утиску кишці, ці межі становлять 10-15 см в сторону. Прохідність кишки відновлюють анастомозом за типом "кінець в кінець" або "бік у бік". При флегмоні грижового мішка операцію починають з серединної лапаротомії під загальним знеболенням. Після лапаротомії підходять до ущемленному органу зсередини. Якщо защемлена кишка, то виконують резекцію кишки з наведеними вище правилами і накладають анастомоз. Кінці защемленої частини кишки герметизують. Після накладання анастомозу черевну порожнину зашивають наглухо і переходять до операції в області грижового випинання. Розтинають шкіру, підшкірну жирову клітковину, розкривають дно грижового мішка, надсекают ущемительное кільце рівно настільки, щоб можна було видалити з черевної порожнини защемлений орган, включаючи і сліпі кінці кишки, залишені в черевній порожнині. На грижовий мішок в області шийки, не виділяючи його з навколишніх тканин, накладають кисетний шов. Операцію закінчують дренуванням порожнини грижового мішка. Пластику грижових воріт в умовах гнійної інфекції категорично протипоказана не тільки тому, що вона приречена на невдачу, а ще й тому, що вона може бути причиною розвитку важких флегмоном черевної стінки.
Післяопераційний період при защемленої грижі вимагає серйозної уваги і включає застосування знеболюючих препаратів, гемодинамічних стимуляторів, серцевих препаратів, дихальних аналептиків, дезінтоксикаційну терапію (сольові розчини, розчини глюкози, суха, нативна плазма), парентеральне харчування, антибактеріальну терапію.
Для профілактики легеневих і тромбоемболічних ускладнень необхідні активний постільний режим, масаж, лікувальна та дихальна гімнастика, раннє вставання з ліжка.
Шви знімають на 9-10 день. Термін непрацездатності після операції з приводу защемленої грижі - 4-6 тижнів.
|