Неспецифічна профілактика інфекційних хвороб

Виділяють суспільну та індивідуальну профілактику інфекційних хвороб. Індивідуальна профілактика передбачає дотримання правил особистої гігієни в побуті і на виробництві, суспільна — включає систему заходів з охорони здоров'я колективів. Усі заходи шодо профілактики інфекційних захворювань можна шовно розділити на дві великі групи — загальні та спеціальні.
До загальних належать державні заходи, спрямовані на підвищення матеріального добробуту, поліпшення медичного забезпечення, умов праці та відпочинку населення, а також санітарно-технічні, агролісотехнічні, гідротехнічні й меліоративні заходи, раціональне планування та забудова населених ггунктів, що сприяє ліквідації інфекційних хвороб. Спеціальними є профілактичні заходи, що їх проводять фахівці лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних закладів. Система профілактичних заходів включає й міжнародні заходи щодо запобігання тим небезпечним інфекційним захворюванням, які регулюють Міжнародні меди-ко-санітарні правила.
Зміст і масштаб профілактичних заходів можуть стосуватися безпосередньо осередку інфекції або цілого району, міста, області. При плануванні й проведенні профілактичних заходів їх поділяють на три групи:

1) заходи щодо джерела інфекції, спрямовані на його знешкодження (або усунення);
2) заходи щодо механізму передачі з метою розірвати іпляхи передачі;
3) заходи щодо ііідвишення несприйнятливості населення.
Також усі профілактичні заходи проти інфекційних хвороб поділяють на санітарно-гігієнічні, дезінфекційні та дезінсекційні.
При кишкових інфекціях із фекально-оральним механізмом зараження основними факторами передачі збудника слугують продукти харчування, вода, мухи, рідше брудні руки, предмети побуту. Застосовують комунально-санітарні заходи, харчовий, шкільний і промисловий санітарний нагляд, підвищення рівня санітарно-гігієнічної культури населення. Проводять дезінфекцію в осередках інфекційних захворювань, а також у громадських місцях — на вокзалах, у транспорті, гуртожитках, громадських туалетах — незалежно від наявності інфекцшної хвороби.
При інфекції дихальних шляхів відбувається повітряна передача збудників, тому заііобігальними заходами є санація повітряного середовища приміщень і застосування засобів, шо захищають органи дихання. Дезінфекцію проводять лише при бактерійних респіраторних інфекціях (скарлатина, дифтерія). Поряд із підвищенням загальної неспецифічної резистентності організму до таких заходів належить специфічна профілактика, наведена у відповідному розділі.
При хворобах, які передаються через комах, велике значення має дезінсекція; при сапроіюзах — санація навколишнього середовища,
Залежно від стану здоров'я, наявності факторів ризику захворювання або вираженої патології можна розглянути два види профілактики. Первинна профілактика — система заходів запобігання виникненню і впливу факторів ризику розвитку захворювань (вакцинація, раціональний режим праці і відпочинку, повноцінне харчування, фізична активність, охорона навколишнього середовища і т. ін,). Низку заходів первинної профілактики можна здшенювати в масштабах держави.
Вторинна профілактика — комплекс заходів, спрямованих на усунення виражених факторів ризику, які за певних умов (стрес, ослаблення імунітету, надмірні навантаження на будь-які інші функціональні системи організму) можуть призвести до виникнення, загострення або рецидиву захворювання. Найефективнішим методом вторинної профілактики є диспансеризація як комплексний метод раннього виявлення захворювань, динамічного спостерігання, спрямованого лікування, раціонального послідовного оздоровлення.

Загрузка...