Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Основні групи та механізм дії протипухлинних гормональних препаратів

Основні групи та механізм дії протипухлинних гормональних препаратів

Гормонотерапія являє собою як медикаментозний, так і хірургічний чи променевий вплив  на пухлину.  Хірургічні методи гормонотерапії передбачають видалення гормоноактивних органів, таким чином знижуючи рівень гормонів у організму та зменшуючи іх стимулюючий вплив на гормонозалежну пухлину. Променева терапія на гормонопродукуючі органи сприяє зниженню продукції гормонів. Такі методи гормонотерапії, як адреналектомія та гіпофізектомія залишилися в минулому. Опромінення яєчників, як метод гормонотерапії, застосовується досить рідко. 
Хірургічне видалення яєчників досить часто застосовується при лікуванні раку молочної залози. Проте головним методом гормонотерапії сьогодні є медикаментозне лікування. 
Гормонотерапія застосовується здебільшого у випадках гормонозалежного раку молочної 
залози, раку передміхурової залози, раку ендометрію, лімфомах, лейкеміях та раку щитоподібної залози,. Мета гормонотерапії та механізм дії у різних випадках різний. 
В залежності від механізму дії гормональні протипухлинні препарати ділять на антиестрогени, антиандрогени, інгібітори ароматази, агоністик релизінггормонів. 
Антиестрогени (тамоксифен, тореміфен) та анти андрогени (касодекс, флутамід) блокують відповідні гормональні рецептори в пухлинних клітинах. 
Інгібітори ароматази (летрозол, анастрозол - нестероїдні, екзкместан - стероїдний) 
подавляють активність ароматази, ферменту з групи цитохрома Р-450, що грає важливу роль в перетворенні андрогенів в естрогени. 
Агоністик гонадотропін-релізінг-гормонів (золадекс, диферелін, бусерін) мають структуру, близьку до релізінггормону та значно перевищють його активність. Вони пов’язуються з рецепторами в гіпофізі та блокують їх, тим самим перешкоджають поєднанню з самим гормоном. 
Без стимуляції сигналу від гіпоталамуса , гіпофіз знижує продукцію ФСГ а яєчники та яєчки – вироблення естрогенів та андрогенів. 
При лікуванні лімфом та лейкемій застосовуються кортикостероїди, які, з одного боку, виконують захистну функцію, покращують якість життя хворих під час лікування, з іншого - мають протипухлинну дію. 
У порівнянні з хіміотерапією сучасні гормональні препарати характеризуються більш 
м’якою дією та мають значно мешу токсичність та інший спектр побочних ефектів. Разом з тим, при правильному призначенні ефект гормонотерапії не менший, а іноді навіть більший, ніж хіміотерапії. 
У разі раку щитоподібної залози гормонотерапія (тироксин) слугує замісним методом лікування, застосовується після хірургічного лікування та радіоабляції.

Категорія: Онкологія | Переглядів: 1043 | Рейтинг: 2.0/1
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини