 |
Основні групи та механізм дії протипухлинних гормональних препаратів |
Гормонотерапія являє собою як медикаментозний, так і хірургічний чи променевий вплив на пухлину. Хірургічні методи гормонотерапії передбачають видалення гормоноактивних органів, таким чином знижуючи рівень гормонів у організму та зменшуючи іх стимулюючий вплив на гормонозалежну пухлину. Променева терапія на гормонопродукуючі органи сприяє зниженню продукції гормонів. Такі методи гормонотерапії, як адреналектомія та гіпофізектомія залишилися в минулому. Опромінення яєчників, як метод гормонотерапії, застосовується досить рідко. Хірургічне видалення яєчників досить часто застосовується при лікуванні раку молочної залози. Проте головним методом гормонотерапії сьогодні є медикаментозне лікування. Гормонотерапія застосовується здебільшого у випадках гормонозалежного раку молочної залози, раку передміхурової залози, раку ендометрію, лімфомах, лейкеміях та раку щитоподібної залози,. Мета гормонотерапії та механізм дії у різних випадках різний. В залежності від механізму дії гормональні протипухлинні препарати ділять на антиестрогени, антиандрогени, інгібітори ароматази, агоністик релизінггормонів. Антиестрогени (тамоксифен, тореміфен) та анти андрогени (касодекс, флутамід) блокують відповідні гормональні рецептори в пухлинних клітинах. Інгібітори ароматази (летрозол, анастрозол - нестероїдні, екзкместан - стероїдний) подавляють активність ароматази, ферменту з групи цитохрома Р-450, що грає важливу роль в перетворенні андрогенів в естрогени. Агоністик гонадотропін-релізінг-гормонів (золадекс, диферелін, бусерін) мають структуру, близьку до релізінггормону та значно перевищють його активність. Вони пов’язуються з рецепторами в гіпофізі та блокують їх, тим самим перешкоджають поєднанню з самим гормоном. Без стимуляції сигналу від гіпоталамуса , гіпофіз знижує продукцію ФСГ а яєчники та яєчки – вироблення естрогенів та андрогенів. При лікуванні лімфом та лейкемій застосовуються кортикостероїди, які, з одного боку, виконують захистну функцію, покращують якість життя хворих під час лікування, з іншого - мають протипухлинну дію. У порівнянні з хіміотерапією сучасні гормональні препарати характеризуються більш м’якою дією та мають значно мешу токсичність та інший спектр побочних ефектів. Разом з тим, при правильному призначенні ефект гормонотерапії не менший, а іноді навіть більший, ніж хіміотерапії. У разі раку щитоподібної залози гормонотерапія (тироксин) слугує замісним методом лікування, застосовується після хірургічного лікування та радіоабляції.
| 
3агальна анестезія (наркоз)
