|
Основні положення про холеру |
• Холера належить до тих інфекційних захворювань, які суттєво впливають на здоров'я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах; ці захворювання увійшли до переліку подій, які можуть створювати надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я і тому підпадають під регуляцію Міжнародними медико-санітарними правилами 2(105 року.
• Холера — гостра інфекційна хвороба, спричинювана холерними вібріонами, яка має фекально-оральіній механізм зараження і характеризується клінічною картиною діа-рейного синдрому з частою можливістю виникнення тяжкого зневоднювання орган із-\гу і розладів гемодинаміки. За оцінками експертів ВООЗ, у світі щороку реєструють 3—5 млн випадків захворювання на холеру і 100—120 тис. випадків смерті від неї.
• Холера — типовий антропоноз.
• До найважливіших факторів передачі збудника належать інфіковані вода, продукти харчування (переважно молоко і риба), брудні руки, а також мухи. Найчастіше зараження відбувається через воду.
• Розрізняють водні, аліментарні та контактно-побутові спалахи інфекції.
• Характерними клінічними проявами холери с діарея без больових відчуттів; рясні випорожнення, що нагадують рисовий відвар, приєднання блювання після розвитку діареї, без нудоти; нормальна температура тіла.
• При виникненні зневоднювання з'являються ознаки, зумовлені позаклітинними ізотонічними втратами рідини, насамперед це зменшення швидкості розправлення шкірної складки, загострення рис обличчя, зміна голосу аж до афонії.
• Діагностика холери грунтується на бактеріологічному дослідженні випорожнень, блювотних мас.
• У лікуванні холери головним напрямом є регідратація. До 80 % випадків захворювання можна успішно лікувати ОРС. При парентеральній регідратації використовують полійонні збалансовані розчини.
• До ефективних заходів боротьби з холерою належать знезараження води і забезпечення засобів санітарії, що мають вирішальне значення для зменшення захворюваності на холеру.
|