|
Туберкулінодіагностика - це метод виявлення специфічної сенсибілізації організму людини, що виникла внаслідок інфікування МБТ або вакцинації БЦЖ. Цей метод базується на здатності туберкуліну викликати в сенсибілізованому збудником туберкульозу організмі реакцію уповільненого типу. Ця реакція появляється індивідуально якісно і кількісно.
Туберкулінодіагностика буває масова та індивідуальна.
Постановку туберкулінових проб здійснюють за допомогою туберкуліну. Препарати туберкуліну: - старий туберкулін Коха (Alttuberculin Koch – нім.) – перший туберкулін, отриманий у 1890 р. Р.Кохом. Він містив багато баластних речовин (в основному білків) поживного середовища, на якому росли МБТ, які викликали різні неспецифічні реакції при його введенні. - Сухий очищений туберкулін (Purified protein derivative – PPD-S), виготовлений Ф. Зайберт і С. Гленн у 1934 р. - ППД-Л – туберкулін Ліннікової, отриманий під керівництвом М.А. Ліннікової у 1939 р. В Ленінградському НДІ вакцин і сироваток. Препарат дозується в туберкулінових одиницях (ТО). За міжнародний стандарт прийнятий PPD-S. 1 ТО містить 0,00002 мг PPD-S або 0,00006 мг ППД-Л. В нашій крайні застосовують внутрішньошкірну пробу Манту і підшкірну пробу Коха. Пробу Манту використовують з метою: - Ранньої діагностики туберкульозу - виявлення туберкульозу невстановленої локалізації у дітей та підлітків. - Вивчення інфікованості населення - Відбору дітей для ревакцинації. - Виявлення осіб з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз (вперше інфіковані, гіперергічні реакції). Проба Манту з 2 ТО ППД-Л проводять з першого року життя дитини, щорічно (при відсутності протипоказань), незалежно від результатів попередньої реакції.
Проведення проби по роках: парні роки - права рука, непарні роки - ліва рука.
Протипоказання для постановки проби Манту: - гострі та хронічні (в період загострення) інфекційні захворювання; - реконвалесценти (не менше 2-х місяців після одужання); - шкірні захворювання; • алергічний стан (ревматизм, бронхіальна астма); - епілепсія; - пологові травми. Реакцію на пробу Манту враховують через 72 години (реакція є проявом підвищеної чутливості сповільненого типу). Вимірюють тільки діаметр інфільтрату (перпендикулярно до осі руки), а при його відсутності - діаметр гіперемії.
Діаметр інфільтрату
|
Характер реакції
|
|
0-1 мм
|
Негативна
|
|
2-4 мм або є тільки гіперемія
|
Сумнівна
|
|
5 мм і >
|
Позитивна
|
|
17 мм та більше у дітей
21 мм та більше у дорослих
|
Гіперергічна
|
|
Будь-який діаметр інфільтрату з наявністю
везикули, некрозу з лімфангітом або без нього
|
За допомогою проби Манту виявляють інфікованість організму та імунітет (післявакцинальний або інфекційний). Про інфікованість організму дитини/підлітка свідчить поява віражу туберкулінової проби або її поступове наростання кожного року.
Диференціальна діагностика після вакцинного та інфекційного імунітету
|
Ознаки
|
Післявакцинальний
імунітет
|
Інфекційний
імунітет
|
|
Максимальний діаметр інфільтрату
|
На першому році життя
|
У більш пізні строки
|
|
Діаметр інфільтрату
|
До 12 мм
|
Більше 12 мм, часто гіперергічна реакція
|
|
Реакція на туберкулін
|
З кожним роком зменшується
|
З часом наростає
|
|
Реакція в 5-6 років
|
Негативна
|
Позитивна
|
|
Характер інфільтрату
|
Нестійкий, зникає протягом тижня,
не залишаючи пігментації.
|
Стійкий, зникає в більш пізні
строки, залишаючи пігментацію.
|
Підшкірна туберкулінова проба запропонована Р. Кохом у 1891 році. Використовується з метою: - диференціальної діагностики туберкульозу; - визначення активності туберкульозного процесу. В даний час проба практично не використовується у зв’язку з наявністю інформативніших сучасних методів діагностики. Під шкіру /після її обробки/, в ділянці нижнього кута лопатки вводять 20-50 ТО туберкуліну. Залежно від стану організму і застосованої дози туберкуліну може виникнути місцева, загальна і вогнищева реакції. Місцева через 72 години з’являється інфільтрат розміром 10-20 мм. Загальна реакція проявляється підвищенням температури тіла, нездужанням, погіршенням стану через 6-12 годин після підшкірного введення туберкуліну. Вогнищева реакція - це загострення туберкульозного запалення в легенях. При туберкульозі легень вогнищева реакція може проявлятися появою чи підсиленням кашлю, збільшенням кількості мокротиння, появою або посиленням болю в грудній клітці, кровохарканням.
Модифікації проби Коха доповнюють її результати. Для цього аналізують гемограму, протеїнограму, імунологічні показники. У хворих на туберкульоз після введення туберкуліну збільшується кількість лейкоцитів /на 1000 і більше/, підвищується ШОЕ на 3 мм/год, водночас зменшується кількість лімфоцитів /на 10 клітин/. З боку білкових фракцій виявляється підвищення рівня α1 та α2 глобулінів і зменшується рівень альбумінів відповідно на 10% від похідної величини.
| 
Особливості аденоми простати
