Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 7
З них гостей: 7
І користувачів: 0
Туберкулінодіагностика

Туберкулінодіагностика

Туберкулінодіагностика - це метод виявлення специфічної сенсибілізації організму людини, що виникла внаслідок інфікування МБТ або вакцинації БЦЖ. Цей метод базується на здатності туберкуліну викликати в сенсибілізованому збудником туберкульозу організмі реакцію уповільненого типу. Ця реакція появляється індивідуально якісно і кількісно. 

Туберкулінодіагностика буває масова та індивідуальна.

Постановку туберкулінових проб здійснюють за допомогою туберкуліну.
Препарати туберкуліну: - старий туберкулін Коха (Alttuberculin Koch – нім.) – перший туберкулін, отриманий у 1890 р. Р.Кохом. Він містив багато баластних речовин (в основному білків) поживного середовища, на якому росли МБТ, які викликали різні неспецифічні реакції при його введенні.
- Сухий очищений туберкулін (Purified protein derivative – PPD-S), виготовлений Ф. Зайберт і С. Гленн у 1934 р. 
- ППД-Л – туберкулін Ліннікової, отриманий під керівництвом М.А. Ліннікової у 1939 р. В Ленінградському НДІ вакцин і сироваток.
Препарат дозується в туберкулінових одиницях (ТО). За міжнародний стандарт прийнятий 
PPD-S. 1 ТО містить 0,00002 мг PPD-S або 0,00006 мг ППД-Л.
В нашій крайні застосовують внутрішньошкірну пробу Манту і підшкірну пробу Коха.
Пробу Манту використовують з метою:
- Ранньої діагностики туберкульозу - виявлення туберкульозу невстановленої локалізації у дітей та підлітків.
- Вивчення інфікованості населення 
- Відбору дітей для ревакцинації.
- Виявлення осіб з підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз (вперше інфіковані, гіперергічні реакції).
Проба Манту з 2 ТО ППД-Л проводять з першого року життя дитини, щорічно (при відсутності протипоказань), незалежно від результатів попередньої реакції.

Проведення проби по роках: парні роки - права рука, непарні роки - ліва рука.

Протипоказання для постановки проби Манту:
- гострі та хронічні (в період загострення) інфекційні захворювання;
- реконвалесценти (не менше 2-х місяців після одужання);
- шкірні захворювання; • алергічний стан (ревматизм, бронхіальна астма);
- епілепсія; - пологові травми.
Реакцію на пробу Манту враховують через 72 години (реакція є проявом підвищеної чутливості сповільненого типу). Вимірюють тільки діаметр інфільтрату (перпендикулярно до осі руки), а при його відсутності - діаметр гіперемії.

Діаметр інфільтрату

Характер реакції

0-1 мм

Негативна

2-4 мм або є тільки гіперемія

Сумнівна

5 мм і >

Позитивна

17 мм та більше у дітей

21 мм та більше у дорослих

 

Гіперергічна

Будь-який діаметр інфільтрату з наявністю везикули, некрозу з лімфангітом або без нього


За допомогою проби Манту виявляють інфікованість організму та імунітет (післявакцинальний або інфекційний).
Про інфікованість організму дитини/підлітка свідчить поява віражу туберкулінової проби або її поступове наростання кожного року.

Диференціальна діагностика після вакцинного та інфекційного імунітету

Ознаки

Післявакцинальний

імунітет

Інфекційний

імунітет

Максимальний діаметр інфільтрату

 На першому році життя

У більш пізні строки

Діаметр інфільтрату

 До 12 мм

Більше 12 мм, часто гіперергічна реакція

Реакція на туберкулін

 З кожним роком зменшується

З часом наростає

Реакція в 5-6 років

 Негативна

Позитивна

Характер інфільтрату

 Нестійкий, зникає протягом тижня, не залишаючи пігментації.

 Стійкий, зникає в більш пізні строки, залишаючи пігментацію.


Підшкірна туберкулінова проба запропонована Р. Кохом у 1891 році. 
Використовується з метою:
- диференціальної діагностики туберкульозу;
- визначення активності туберкульозного процесу.
В даний час проба практично не використовується у зв’язку з наявністю інформативніших сучасних методів діагностики.
Під шкіру /після її обробки/, в ділянці нижнього кута лопатки вводять 20-50 ТО туберкуліну.
Залежно від стану організму і застосованої дози туберкуліну може виникнути місцева, загальна і вогнищева реакції.
Місцева через 72 години з’являється інфільтрат розміром 10-20 мм. 
Загальна реакція проявляється підвищенням температури тіла, нездужанням, погіршенням стану через 6-12 годин після підшкірного введення туберкуліну. 
Вогнищева реакція - це загострення туберкульозного запалення в легенях. При туберкульозі легень вогнищева реакція може проявлятися появою чи підсиленням кашлю, збільшенням кількості мокротиння, появою або посиленням болю в грудній клітці, кровохарканням.

Модифікації проби Коха доповнюють її результати. Для цього аналізують гемограму, протеїнограму, імунологічні показники.
У хворих на туберкульоз після введення туберкуліну збільшується кількість лейкоцитів /на 1000 і більше/, підвищується ШОЕ на 3 мм/год, водночас зменшується кількість лімфоцитів /на 10 клітин/. З боку білкових фракцій виявляється підвищення рівня α1 та α2 глобулінів і зменшується рівень альбумінів відповідно на 10% від похідної величини.


Категорія: Фтизіатрія | Переглядів: 2958 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини