Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 7
З них гостей: 7
І користувачів: 0
Основні положення про псевдотуберкульоз

Основні положення про псевдотуберкульоз

•    Актуальність проблеми псевдотуберкульозу зумовлена значним поширенням, складністю діагностики спорадичних форм, наявністю рецидивних, затяжних і хронічних форм.
•    Унаслідок психрофільних властивостей, екологічної пластичності Y. pseudotuberculosis можливе тривале існування осередків псевдтуберкульозної інфекції. Централізована система збереження овочів та інших продуктів визначає актуальність передачі псевдотуберкульозу людям. Шляхи передачі псевдотуберкульозу — харчовий і водний. Заражені люди не е джерелом інфекції.
•    Для Y. pseudotuberculosis притаманні сильні патогенні властивості й антигенні зв'язки з деякими іншими бактеріями, які значною мірою зумовлюють складність патогенезу, розмаїття клінічної картини захворювання, що позначаються на частоті виникнення клінічних варіантів псевдотуберкульозу. Існують географічні відмінності цих властивостей — більш патогенні для людини збудники псевдотуберкульозу, що їх виділяють на Сході. Патогенність Y. pseudotuberculosis насамперед визначає інвазивна активність, з чим пов'язані часті випадки генералізації інфекції.
•    Клінічні прояви псевдотуберкульозу характеризуютьея поліморфізмом, що ускладнює діагностику. Переважає генералізована форма за типом ДСГ, для якої характерними ознаками є симптоми каптура, рукавичок і шкарпеток, дрібно плямистий висип, блідий носогубний трикутник на тлі гіперемованого обличчя, почервонілі набряклі губи, гіперемії ротоглотки й ураження мигдаликів, шо нагадує перебіг скарлатини.
•    Частота рецидивів при псевдотуберкульозі сягає 60 %, згодом можуть розвиватися системні захворювання.
•    Лабораторна діагностика захворювань, спричинених Y. pseudotuberculosis, грунтується на бактеріологічних, серологічних і генетичних методах дослідження, Під час бактеріологічного дослідження потрібно застосовувати спосіб холодового збагачення.
•    Лікування псевдотуберкульозу має бути комплесним і включати антибіотики (фторхі-иолони, цефалоспорини. аміноглікозиди та ін.), дезінтоксикаційиі, десепеибілїзуваль-ні, імунокоригувальні препарати при хронічному перебігу.

 

Категорія: Інфекційні хвороби | Переглядів: 1291 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини