Підтримуюча терапія набряку верхньої кінцівки

1) Лікування наявних у хворих на артеріальну або нирковій гіпертензії, вегетосудинної дистонії (причому не тільки короткочасне лікування під час гіпертонічних кризів, а щоденна тривала терапія під наглядом терапевта).

2) Лікування бешихового запалення, яке повинно бути двоступеневими.
1 - й етап - лікування безпосередній спалаху бешихи. Застосування амоксициліну/клавуланової кислоти або аугментину всередину по 1 г 2 рази на день або пеніциліну G 600 ТОВ - 2 ТОВ ТОВ ОД кожні 6 годин, прокаинпенициллина 600 ТОВ ОД в/м 1-2 рази на день або пеніциліну V, або еритроміцину по 250-500 мг перорально кожні 6 годин протягом 10 днів (незалежно від згасаючої клінічної картини) на тлі десенсибілізуючої, дезінтоксикаційної терапії, що не виключає можливості рецидивів у найближчі 3 роки у зв'язку з неповною ерадікацією стрептококів.

2 - й етап - попередження рецидивів бешихи (антибіотикопрофілактика). Щомісячні ін'єкції біциліну - 5 по 1,5 млн ОД або ретарпена по 1,2-2,4 млн ОД в/м з інтервалом між ними 3-4 тижні у вигляді безперервного курсу лікування протягом 3 років. Також можна рекомендувати застосування феноксиметилпеніциліну (пеніциліну V) всередину по 1 г 2 рази на день при масі тіла хворий менше 90 кг, по 1-2г 2 рази в день при масі тіла 90 - 120 кг і по 2 г 2 рази в день при масі тіла понад 120 кг. У випадку алергії на пеніцилін можливий прийом еритроміцину по 250-500 мг (при такому ж обліку маси тіла хворого) 2 рази в день на протязі 3 років.
При наявності в анамнезі у хворих бешихи автор проводила ним 1-й етап лікування, а потім антибиотикопрофилактику протягом не менше 3-4 місяців. Лише після цього, за умови відсутності спалаху бешихи в даний період, починалося відновне лікування набряку, не исключавшее безперервності курсу антіби-отикопрофилактики.

3) Застосування еластичної компресійної рукавички.

4) Щоденне проведення занять лікувальною фізкультурою за розробленим спеціальним комплексів (див. вище), щотижневі (2-3 рази на тиждень) заняття в басейні, природних водоймах без елементів загартовування холодними температурами і тривалого перебування на сонці у жаркі денні години.

5) Медикаментозна терапія, що покращує мікроциркуляцію з відносним обмеженням рідини і солі, без прийому сечогінних засобів.

6) Санаторно-курортне лікування.

Що ж стосується деяких моментів профілактики набряку, то вони такі:

1) Невідкладне ефективне лікування найближчих післяопераційних ускладнень (лімфореі, нагноєння рани тощо).

2) Хворим, що отримали дистанційну гамма-терапію в перед-і післяопераційних періодах, з довго гоїться післяопераційною раною і лимфореей, мають в анамнезі артеріальну або ниркову гіпертензію, необхідно починати тривале носіння еластичною компресійної рукавички з післяопераційного періоду.

3) Хворим, що мають в післяопераційному періоді флебіт або тромбофлебіт вен верхньої кінцівки на стороні операції, потрібно невідкладне проведення активного лікування, спрямованого на їх якнайшвидшу ліквідацію. Надалі протягом 0,5 року після операції бажано застосування венорутона по0,5 г 1 раз на день у вигляді 3 курсів лікування до 1 місяця з інтервалом між ними в 1 місяць (або будь-якого подібного за дії препарату), втирання в кінцівку гепаринова чи подібної їй мазі.

4) Обов'язкове проведення в післяопераційному періоді лікувальної фізкультури (див. вище), спрямованої на відновлення функцій верхньої кінцівки на стороні операції і постави хворих;

5) Проведення лікування, спрямованого на ліквідацію явищ плекситу, що виникло в післяопераційному періоді, щоб уникнути подальшого обмеження рухливості верхньої кінцівки на стороні операції.

6) Проведення бесід з хворими для роз'яснення небезпеки бешихи та заходів його попередження (недопущення порізів, опіків тощо та їх миттєвої обробки спиртовими розчинами та ін), внутрішньовенних ін'єкцій у верхню кінцівку на стороні операції і т. п.

7) При першій спалаху бешихи проведення активної антибіотикотерапії.

Загрузка...