Ускладнення, які трапляються після мамопластики, відбуваються за рахунок трьох чинників: технологічні характеристики імплантату; дії пластичного хірурга; особливості будови організму пацієнтки. Існує три періоди прояви ускладнень пластичної операції на грудях: інтраопераційні (сталися під час проведення операції), раннього післяопераційного періоду, пізні. Інтраопераційні ускладнення відбуваються вкрай рідко і практично не описуються.
Ускладнення, з якими може зіткнутися пацієнтка в ранньому післяопераційному періоді, досить різноманітні і вимагають докладного опису. В 1,1 % випадків після мамопластики спостерігається утворення гематом, які збільшують навантаження на лінію з'єднувального шва. Такі гематоми здатні підвищувати щільність і обсяг молочної залози, яка була прооперована. При цьому зростає небезпека нагноєння молочної залози, а також формування констриктивного фіброзу. В якості профілактики застосовують гемостаз з використанням волоконної оптики. Проводиться дренування рани, що сприяє видаленню невеликих гематом. Якщо ж гематома відносно велика, протез витягується, кровотеча усувається, а імплантат вставляється назад.
Нагноєння зустрічаються в 0,9-4 % випадків. Освіта гнійного ускладнення відбувається за рахунок того, що залозиста тканина, пов'язана з поверхнею грудей, містить бактеріальну флору. Більшість пластичних хірургів сходяться на думці, що протез необхідно відразу ж видалити, а повторне впровадження проводити лише 3-4 місяці. Однак існують відомості про успішне лікування ускладнення після мамопластики без процедури видалення. Серома зустрічається в одному випадку зі ста. Якщо накопичення серозної рідини незначні, то проводиться консервативне лікування. У разі відсутності ефективності проводять видалення рідини шляхом пункції з використанням рентгена. Серома може з'явитися і після вилучення протеза.
Вірогідність розходження країв ран зустрічається в 1-4 % випадків. Причиною формування такого ускладнення після мамопластики стає тиск (компресія) на лінію шва зсередини. Факторами виникнення такого тиску стають гематома або серома. Також вплинути на розбіжність шва може і занадто великий обсяг протеза. Також розбіжність може статися внаслідок неякісного і погано підібраного шовного матеріалу. Все це призводить до такого ускладнення, як виштовхування імплантату. Відбувається таке явище в перші три тижні після мамопластики. Показана повторна імплантація.
Зміщення протеза сприяє некоректне співвідношення обсягу протеза і ложа, а також надмірна активність пацієнтки в перші дні після проведення оперативного втручання. Зустрічається таке ускладнення в 2 % випадків. Різного роду порушення чутливості, а також яскраво виражений больовий синдром також відносяться до наслідків операції на грудях. Сильні болі зустрічаються вкрай рідко, зате порушення і втрата чутливості відбуваються дуже часто. Рівень чутливості знижується пропорційно розміру імплантату: чим він більше, тим чутливість нижче. Порушення чутливості після мамопластики спостерігається в 40 зі 100 випадків. Підвищення спостерігалося у 14 % пацієнток, а зниження - у 21 %.
Серед ускладнень, які відбуваються в пізні терміни після мамопластики, називають наступні. Некроз шкіри, на думку дослідників, пов'язаний, в першу чергу, з формуванням зайвої рубцевої тканини навколо імплантату. Ця тканина викликає зміщення протеза. При цьому тиск, який імплантат справляє на шкіру, знижує рівень кровопостачання, що призводить до некрозу, тобто відмирання тканин. Велика частина некрозів виникає у випадку підшкірного введення протезів. Тому в даний час все більшу популярність завойовують імплантати, розташовані під грудним м'язом.
Пізніше інфікування ложа проявляється навіть через декілька років після проведення операції. Деякі фахівці не сумніваються в тому, що 20-60 % капсул протезів інфіковані різного роду бактеріями, які можуть вплинути на негативну реакцію організму. Розрив протеза відбувається вкрай рідко, в основному за рахунок механічної травми. Ознаки розривів імплантату можуть проявитися і через місяць, і навіть через рік. При обстеженні відзначається асиметрія, зниження тургору. При пальпації відчуваються щільні вузлики, а залоза зменшена в розмірах.
|