Профілактика бронхіальної астми

Важливість профілактики бронхіальної астми, як і будь-якого іншого захворювання, переоцінити важко. Здавалося б, вже давно всі знають, як попередити цю хворобу, і дуже багато, так чи інакше, намагаються не допустити її до себе. Але, як показує лікарська практика, потік хворих з ознаками бронхіальної астми продовжує безжально рости.

Про те ж говорять і цифри: захворюваність астмою впевнено наближається до 10%. Один з десяти людина в тій чи іншій мірі страждає від браку повітря, від задухи! І все це незважаючи на щорічне проведення Дня боротьби з бронхіальною астмою, на величезні кошти, витрачені на лікування хвороби, її діагностику та реабілітацію хворих.

Так, навколишнє середовище, харчування, стрімке впровадження у життя синтетичних матеріалів - все це відіграє величезну роль у поширенні бронхіальної астми, але так само наполегливо повинні впроваджуватися у свідомість населення та знання щодо профілактики цього захворювання. Та профілактика, про яку говорили кілька десятиліть тому, може виявитися вже неактуальною сьогодні, хоча основні її принципи залишаються незмінними.

Профілактика бронхіальної астми, як і будь-який інший хвороби, буває первинною і вторинною. Первинна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на попередження виникнення астми. Вторинна профілактика має на меті не допустити розвиток ускладнень хвороби, запобігти напади задухи у тих людей, які вже хворіли на астму раніше або хворіють зараз. У ряді випадків виділяють ще і третинну профілактику бронхіальної астми, мета якої - виключити летальний результат у разі ускладненого перебігу астми. Однак більшість фахівців вважає, що смерть від бронхіальної астми - це скоріше казуїстика ніж можливий результат захворювання. Саме тому третинна профілактика більшою мірою стосується лише лікарів-реаніматологів, і в цій статті не розглядатиметься.

Широко відомий вислів, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати, та й не тільки легше, але і дешевше. Тому принципами первинної профілактики бронхіальної астми повинен володіти будь-яка людина, незалежно від статі, віку та соціального статусу. Наприклад, починаючи вже з раннього віку, батьки повинні привчати своїх дітей до чистоти в кімнаті, до вологого прибирання, провітрювання, що не дозволяє збиратися пилу в житловому приміщенні.

Особливий підхід до первинної профілактики повинен бути у людей з високим ризиком захворювання на бронхіальну астму. До них відносяться:

- курці;
- особи із спадковою схильністю до астми, в тому числі і діти, чиї батьки або найближчі родичі страждають від задухи;
- які перенесли або страждають атопічним дерматитом;
- які перенесли або страждають будь-якою формою алергії (лікарська, сезонна, на продукти харчування тощо);
- мають близьких родичів, які перенесли ту чи іншу алергію;
- особи з ознаками бронхообстуктивного синдрому, який виникає при різних (частіше простудних) захворюваннях дихальної системи;
- робітники, чиї умови праці сприяють розвитку бронхіальної астми (робота в запилених умовах, з різними летючими хімічними речовинами, в тому числі парфумерія, побутова хімія тощо, фермери).

Щоб не допустити розвитку хвороби, всім перерахованим вище особам необхідно звернути увагу на наступні заходи первинної профілактики бронхіальної астми:

- поліпшення екологічної обстановки, наскільки це можливо (наприклад, постійна або тимчасова зміна місця проживання);
- часта прибирання приміщень, мінімальна кількість килимів, м'яких іграшок, книг у житловому приміщенні, особливо в спальнях;
- дотримання правил особистої гігієни;
- стежити за чистотою домашніх тварин, а бажано взагалі їх не заводити;
- користуватися гіпоалергенними предметами побуту;
- правильне і здорове харчування якісними продуктами з мінімальною кількістю харчових добавок, ретельне миття продуктів, особливо з магазину або ринку;
- як можна менше користуватися аероаллергенов: дезодоранти, освіжувачі повітря, парфумерія, особливо у вигляді спреїв, тощо;
- зменшити, а при можливості кинути куріння, у тому числі виключити пасивне паління;
- усунення професійних шкідливостей (якщо наростають ознаки бронхіальної астми, то найкращим варіантом є зміна місця роботи);
- прийом будь-яких лікарських засобів тільки після консультації лікаря;
- усунення в найкоротші терміни будь-яких алергічних проявів і обов'язкове визначення їх джерела;
- запобігання контакту з заздалегідь відомим продуктом (предметом), що викликають алергію;
- своєчасне лікування респіраторних інфекцій;
- ведення здорового способу життя, зміцнення імунітету, загартовування, регулярні фізичні вправи;
- санаторно-курортне профілактичне лікування в місцях з морським кліматом або на високогір'ї.

Вагітним, щоб попередити астму у майбутньої дитини, слід поставитися до даної профілактики з особливою серйозністю. Необхідно категорично виключити куріння, своєчасно лікувати алергію та інфекційні захворювання, правильно харчуватися. Грудне вигодовування - ще одна додаткова захист дитини від бронхіальної астми.

Якщо ж попередити хворобу не вдалося, і почали з'являтися перші ознаки задухи, значить пора братися за вторинну профілактику бронхіальної астми. Щоб виключити виникнення ускладнень у майбутньому, в першу чергу, необхідно чітко дотримуватися призначене лікарем лікування.

Своєчасна діагностика і терапія бронхіальної астми - це основний і чільний принцип вторинної профілактики. Тільки завдяки йому можна уникнути прогресування хвороби та виключити важкі напади задухи. Звичайно, крім серйозного підходу до антиастматической терапії, вторинна профілактика вимагає виконання наступних заходів:

- своєчасне лікування хронічних захворювань бронхо-легеневої системи, в тому числі обструкцій, не пов'язаних з астмою (ХОЗЛ);
- повна відмова від куріння, уникнення пасивного куріння, виключення міцних алкогольних напоїв;
- необхідно прибрати з кімнати хворого все, що може накопичувати пил, регулярно проводити прибирання і провітрювання;
- виключити контакт з домашніми тваринами, в тому числі не рекомендується містити акваріум, так як корм для рибок володіє високою астматичної активністю;
- особливу обережність необхідно проявляти в весняно-літній період, коли цвітуть рослини і можливі часті укуси комах;
- повне виключення з меню високоалергенних продуктів, а також продуктів, що містять велику кількість харчових добавок;
- показано проведення лікувального масажу, самомасажу;
- рекомендується дихальна гімнастика (дихання по методу Бутейко, різні дихальні вправи, інгаляції з використанням небулайзерів та ін);
- гарні результати по профілактиці загострень бронхіальної астми показує акупунктура, фітотерапія, спелеотерапія (лікування в соляних печерах).

Треба намагатися не хворіти ГРВІ, чому сприяє загартовування, сон на свіжому повітрі, профілактичний прийом вітамінів. Також дозволяють знизити частоту нападів бронхіальної астми і методи народної терапії, вони полегшують перебіг захворювання, прискорять одужання.

Як видно, принципи вторинної профілактики астми дуже тісно переплітаються з первинною профілактикою, і це не випадково. Сукупність усіх заходів, спрямованих на попередження або усунення захворювання завжди показують найкращий ефект, ніж їх застосування окремо.

Хворим з бронхіальною астмою рекомендовано санаторно-курортне лікування. Найбільш сприятливий період для цього - час цвітіння, коли в повітрі міститься велика кількість пилку. Виїхати на цей час в іншу місцевість, де період цвітіння вже минув або ще не розпочався, дуже корисно. Сприятливі місця для астматиків - Кисловодськ і все Приельбруссі, Прибалтика, гірський Алтай (влітку), Туркменія, південний берег Криму, практично все європейське Середземномор'я. Але їхати в інший регіон, в іншу кліматичну зону можна тільки поза загострення астми.

Якщо ж напади задухи почали турбувати частіше і дихати стає все важче, то в такому випадку потрібно звернутися за медичною допомогою та при необхідності бути госпіталізовані в спеціалізований стаціонар. Тільки після купірування загострення можна з'їздити на курорт, щоб закріпити результати лікування. Це дозволить значно зміцнити здоров'я і забути про бронхіальній астмі на найближче, а може і на більш тривалий час.

Загрузка...