|
Психопатія - хвороба або особливості характеру? |
У звичайному житті під "лайливим словом "психопат" ми маємо на увазі надзвичайно запальний, нестриманого людини. Насправді з медичної точки зору, діагноз "психопатія" може бути встановлений людям з набагато більш широким спектром проявів, аж до протилежних тим, які ми собі уявляємо.
Діагноз "психопатія" ставиться фахівцем тільки при одночасному присутності в картині хвороби трьох критеріїв:
- дезадаптація в соціумі - наприклад, неприйняття соціальних норм поведінки, підвищена конфліктність, патологічна сором'язливість тощо;
- тотальність прояви - відображається на психічному образі людини і проявляється у всіх сферах життєдіяльності;
- стабільність - патологічні риси "з віком" нікуди не діваються.
У більшості випадків психопатія буває конституціональної (ядерної), тобто людина вже народжується з певною неповноцінністю у розвитку нервової системи, на яку нашаровуються несприятливі умови виховання. У такому разі психопатію можна діагностувати вже у ранньому дитинстві. Рідше бувають психопатії придбані, коли під дією тривалих негативних переживань у людини формуються патологічні риси характеру, але тут все-таки має значення схильність нервової системи.
Досі немає єдиної класифікації груп психопатій, але, як правило, поєднання патологічних чорт завжди стабільними, що дозволяє їх віднести до певного типу. Залежно від особливостей нервової системи виділяють такі типи: конституційно-депресивний; гипертимический; циклоидный; эмотивно-лабільний; астенічний; істеричний (демонстративний); збудливий (эпилептоидный); параноический; шизоидный; нестійкий (безвольний); психастенический.
Оскільки неможливо змінити тип нервової системи, який нам дається від народження, тому неможливо вилікувати і психопатію. Але цілком реально пом'якшити негативні прояви в поведінці або внутрішні хворобливі відчуття з допомогою медичних препаратів, психотерапії, трудотерапії (спеціально підібраних видів діяльності) і т.д.
І ще хотілося б зауважити, що серед відомих особистостей (особливо в політиці і мистецтві) було і є пристойна кількість психопатів. Це пояснюється тим, що для певних видів діяльності потрібно надмірний розвиток будь-яких рис характеру, яке фактично не зустрічається в "нормі". Якщо ставити діагноз на підставі описів сучасників, то психопатами були Нерон, Пушкін, Лермонтов, Дарвін, Сталін...і цей список можна продовжувати до нескінченності.
|