Симптоми вульвіта

Вульвіт – це захворювання зовнішніх статевих органів жінки запального характеру. Зустрічається досить часто не тільки у дорослих жінок, але і у дітей. При цьому симптоми мають однакову прояв. 

При цьому захворюванні уражаються великі та малі статеві губи, область клітора і передодня піхви, а у дівчат не живуть статевим життям – дівоча пліва.

Як правило, збудник вульвіта – умовно-патогенні мікроорганізми, які в здоровому організмі без розпорядженні факторів не викликають захворювань, наприклад, кишкова паличка. Крім того, дане захворювання можуть викликати збудники ІПСШ, такі як гонококи або хламідії.

Для того, щоб флора почала свою згубну дію на організм, необхідно, щоб було пошкодження слизової оболонки зовнішніх статевих органів, а також зниження захисних сил організму.

Причини вульвіта

Серед причин, які викликають вульвіт, можна виділити загальні і місцеві фактори.

До загальних причин вульвіта відносять наступні:

• зловживання прийомом антибіотиків, проведення променевої терапії;
• порушення обміну речовин в жіночому організмі, такі як, ожиріння, наявність цукрового діабету, недостатнє надходження вітамінів і мінеральних речовин в організм;
• різні алергії;
• захворювання сечовидільної системи та кишечнику, які характеризуються наявністю свищів, або повідомлень з статевими органами;
• наявність в організмі гельмінтів;
• захворювання нервової системи, які проявляються підвищеною нервозністю.

А ось серед місцевих чинників розвитку вульвіта найчастіше прийнято виділяти такі:

• відсутність навичок виконання щоденної особистої гігієни, особливе місце тут займають дні менструацій, коли особиста гігієна особливо необхідна;
• неправильний розмір нижньої білизни, коли воно виявляється менше покладеного. В результаті такої шкарпетки білизна натирає зовнішні статеві органи, що викликає їх травматизацію;
• тривалий по часу носіння прокладок;
• подразнення вульви при статевих контактах;
- подразнення вульви піхвовими виділеннями при супутньому наявності інфекції в області геніталій;
• забруднення вульви фекаліями або сечею.

Вульвіт буває первинний і вторинний. Первинний вульвіт виникає внаслідок недотримання правил особистої гігієни, при механічному пошкодженні вульви, а вторинний є наслідком яких-небудь захворювань, не пов'язаних із статевими органами жінки, наприклад, захворювання ендокринної системи.

Симптоми вульвіта

Розрізняють гострий та хронічний вульвіт.

Для гострого вульвіта характерно наявність наступних ознак:

• набряк і гіперемія, або почервоніння, області вульви;
• наявність виразок або ерозій в області вульви;
• неприємні відчуття, свербіж, печіння в області вульви;
• біль, яка стає сильнішою при акті сечовипускання або дефекації;
• виділення із статевих органів, як правило з гнійним або серозно-гнійним вмістом;
• у важких випадках можна виявити збільшення лімфовузлів в паховій області;
• також характерно підвищення температури тіла.

Якщо вульвіт не розпізнати, не лікувати або лікувати неадекватно, він з гострої стадії може перейти в хронічну, що набагато серйозніше як в плані лікування, так і в плані наслідків.

При хронічному вульвите всі симптоми, властиві гострого, можуть спостерігатися, але в стертій формі. При цьому набряк, гіперемія і виділення будуть незначними, а температура може залишатися в межах норми.

Діагностика вульвіта

Для того, щоб поставити діагноз вульвіт, необхідна консультація акушер-гінеколога. Тільки він на підставі скарг, огляду, лабораторних та інструментальних досліджень може встановити розвиток у жінки даного захворювання.

Наявність характерних скарг на свербіж, печіння, набряк вульви допомагає лікарю визначитися з подальшою тактикою діагностики. При гінекологічному огляді гінеколог бере мазки для встановлення виду збудника та підбору методу лікування на підставі посіву. Робиться кольпоскопія – огляд вульви під мікроскопом.

Крім того, визначають, яка причина могла призвести до розвитку вторинного вульвіту. Тільки все в сукупності може допомогти гінеколога визначитися з подальшою тактикою лікування пацієнтки.

Лікування вульвіта

Для лікування вульвіта необхідно поєднання методів загальних і місцевих, так звана комплексна терапія. Необхідно усунути не тільки ознаки та симптоми захворювання, але і причину, яка до нього привела.

Якщо визначений гострий вульвіт, то необхідно дотримання постільного режиму, щоб уникнути ще більшого механічного пошкодження слизової оболонки вульви. У зв'язку з цим також варто забути про сексуальних контактах.

Для придушення розвитку виявленого мікроорганізму проводять антибіотикотерапію з урахуванням того, який збудник визначений. Якщо вульвіт був викликаний ЗПСШ, то необхідно спеціальне лікування, спрямоване на знищення цієї інфекції.

Якщо визначена грибкова, або кандидозна, мікрофлора, використовують протигрибкові засоби.

Крім прийому таблеток використовують мазі і крему місцевого впливу. Це знімає свербіж, набряк і зменшує неприємні відчуття, викликані вульвітов.
Місцево для зменшення набряку, гіперемії, свербежу та печіння застосовують антисептики, такі як, фурацилін, перманганат калію або відвари трав.

Профілактика вульвіта

Для того, щоб уникнути вульвіта, необхідно дотримуватися простих, але дієвих правил:

• при наявності хронічної інфекції її необхідно своєчасно лікувати і ліквідувати;
• дотримуватися правил особистої гігієни, забути про маленькому білизна;
• дотримуватися здорового способу життя: кинути палити, пити, забути про випадкових статевих партнерів, правильно харчуватися і займатися спортом;
• зміцнювати імунітет;
• при розвитку гострого вульвіта не можна пускати справу на самоплив, а треба йти до гінеколога для призначення ефективного лікування.

Тільки дотримання цих нескладних правил допоможе позбутися від цього захворювання, знизити ризик розвитку небажаних наслідків, таких як, безпліддя.

Загрузка...