|
Вимірювання відстані між валиками |
За допомогою циркуля і штангенциркуля вимірювали величини утворюються щілини в бічних ділянках на рівні шостих зубів у фронтальній ділянці - по середній лінії.
У наведеному вище випадку роз'єднання в бічних ділянках досягали 2,7 мм. Проведені дослідження показали, що між валиками, оклюзійні поверхні яких сформовані по сферичних поверхонь різних радіусів (в наших дослідах від б до 18 см), в середньому анатомічному артикуляторі в положенні центрального співвідношення щелеп був щільний контакт. При переміщеннях верхньої рухомої рами артикулятора в сторони і назад за умови ковзання штифта висоти артикулятора за різцевого майданчику і без ковзання, між оклюзійними сферичними поверхнями валиків, як правило, має місце утворення відстані.
Результати проведених вимірювань відстані між валиками - при бічних рухах на рівні шостих зубів, а при передньо-задніх рухах в області центральних зубів - представлені у таблиці табл. 5.
З даних табл. 5 випливає, що величина відстані між сферичними пластинками різних радіусів коливається від 1,2 до 3,5 мм і в середньому складає 2,2-2,3 мм.
Наявність щільного контакту між оклюзійними валиками у роті, мають сферичні оклюзійні поверхні (R= від 6 до 18 см), і наявність відстані між валиками таких же радіусів в артикуляторі при переміщеннях верхньої рухомої рами навіть за умови, коли штифт висоти артикулятора не ковзає по різцевого майданчику, свідчить про невідповідність характеру рухів нижньої щелепи і переміщень верхньої рами артикулятора.
Правильність цього висновку підтверджується нашими дослідженнями в артикуляторі з протезами, якими хворі користувалися тривалий час. Внаслідок різкої стирання пластмасових зубів оклюзійні поверхні таких протезів придбали форму сфери R = 9 див. В роті при різних зсувах нижньої щелепи між протезами зберігався щільний контакт.
Зрозуміло, що при відповідності характеру рухів нижньої щелепи з рухами верхньої рами середнього анатомічного артикулятора між протезами, ус-становленными в артикуляторі, повинен зберігатися щільний контакт хоча б при зрушеннях 'верхньої рами артикулятора від центрального положення на 2-3 мм в сторони і назад, тобто повинно бути таке ж положення, як і в роті хворого.
|