Аденоїди

Аденоїди (adenoides; грец. adēn заліза + eidos вид) - збільшення глоткової (носоглоткової) мигдалини, обумовлена гіперплазією її лімфоїдної тканини. Глоткова мигдалина розташовується в склепінні носоглотки і разом з язичної, трубними та піднебінними мигдаликами входить до складу лімфаденоїдного глоткового кільця.

Аденоїди найчастіше спостерігаються у дітей у віці 3-10 років. Розвитку їх сприяють захворювання, що викликають запалення слизової оболонки порожнини носа і мигдаликів (кір, скарлатина, грип, гострі і хронічні запальні захворювання верхніх дихальних шляхів та ін).

Розрізняють три ступені збільшення глоткової мигдалини: I ступінь - аденоїди прикривають верхню частину сошника; II ступінь - аденоїди прикривають верхні дві третини сошника; III ступінь - аденоїди закривають весь або майже весь сошник. Патологічні зміни в організмі, пов'язані з аденоїди не завжди відповідають їх розмірам.

Початковими ознаками аденоїди є утруднення носового дихання і виділення з носа. Через утрудненого носового дихання діти сплять з відкритим ротом, хропуть; внаслідок цього порушується сон. Результатом недостатнього сну є млявість, апатія, ослаблення пам'яті, у школярів знижується успішність. Знижується слух, змінюється голос (див. Гугнявість), діти раннього віку з працею опановують промовою. Один з постійних симптомів аденоїди - наполегливі головні болі. У запущених випадках при А. рот постійно відкритий, носогубні складки згладжені, що надає особі так зване аденоїдні вираз. Спостерігаються посмикування м'язів обличчя, ларингоспазм. Тривалий неприродне дихання через рот приводить до деформації лицьового черепа та грудної клітини, виникають задишка і кашель, з-за зниженою оксигенації крові розвивається анемія. У маленьких дітей нерідко виникає аденоицит (запалення збільшеної глоткової мигдалини).

Діагноз ставлять на підставі даних анамнезу, огляду хворого, риноскопії, результатів рентгенологічного та пальцевого досліджень носоглотки. З допомогою задньої риноскопії та рентгенологічного дослідження визначають ступінь збільшення аденоїди, при пальцевому дослідженні - їх консистенцію.

При аденоїдах I ступеня без виражених порушень дихання лікування консервативне: закопування в ніс судинозвужувальних засобів та 2% розчину протарголу або коларголу. В інших випадках лікування оперативне - видалення аденоїди (аденотомія). Проводячи операцію під місцевою анестезією, при необхідності - під наркозом. Протипоказання до операції - порушення згортання крові. У перші 2-3 дні після операції призначають постільний режим. Протягом 5-7 днів виключають гарячу і грубу (сухарі, хлібні кірки і ін) їжу, гострі, кислі, солоні страви, шоколад; не рекомендуються активні ігри. При неускладненому післяопераційному періоді дитина може відвідувати дитячий сад або школу через 5-7 днів після операції. Прогноз при своєчасному лікуванні сприятливий.

Загрузка...