Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Цікаві медичні статті:
Дивовижний імбир: корисні властивості ароматних прянощів
Аденоїдні розростання
Масаж грудної клітки - медичне і косметологічне застосування
Зубні скоби і протези
Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
Гормони коркового речовини надниркових залоз
Лікувальні засоби невідкладної допомоги для усунення нападу стенокардії
Виготовлення індивідуальних ложок на верхню та нижню щелепи
Початковий карієс молочних зубів
Насторожуючі сигнали та опорні симптоми раку
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при анафілактичному шоці
Лікувальні засоби невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі
Чим небезпечний внутрішньочерепний тиск
Діагноз в клінічній онкології
Геморагічний васкуліт: причини, ознаки, методи лікування
Апендикс і ознаки апендициту
Чистотіл. Застосування, корисні властивості, лікування
Реабілітація онкологічних хворих
Статистика




На порталі: 2
З них гостей: 2
І користувачів: 0
Антибіотики при бронхіальній астмі

Антибіотики при бронхіальній астмі

 

Призначення антибактеріальної терапії, як правило, показано при загостренні хронічного бронхіту. Верифікація інфекційного запалення досягається ретельним клінічним обстеженням хворих, цитологічним та бактеріологічним дослідженням харкотиння, а також визначенням рівня специфічних антитіл до мікроорганізмів у сироватці крові. Орієнтовне уявлення про характер збудника можна отримати при фарбуванні мазків мокротиння за Грамом. Більш точна ідентифікація можлива при її дослідженні. Діагностично значущим є виділення з мокротиння мікрофлори в кількості 106 мікробних тіл і більше, грибів - 102 і більше в 1 мл Вибір антибактеріального препарату залежить від чутливості мікроорганізму, так і від особливостей хворого. Надзвичайно важливе значення має добре зібраний алергологічний анамнез із зазначенням нестерпних пацієнтом лікарських препаратів і види побічних реакцій. При непереносимості лікарських засобів важливо враховувати можливі перехресні реакції на інші сполуки.

У разі різко вираженого загострення можна використовувати пероральні препарати; при тяжкому стані хворих, а також при наявності у них супутніх захворювань травної системи показано парентеральне введення цих засобів. У разі гнійного бронхіту доцільно виконання санаційних бронхоскопій.

Призначаються антибіотики хворим повинні задовольняти наступним вимогам: 

1. Мати широкий спектр дії і бути активними відносно Streptococcus pneumoniae, Hemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. 
2. Накопичуватися в трахеобронхиальном секреті. 
3. Володіти низькою токсичністю.

Найбільш високою ефективністю при загостреннях хронічного обструктивного бронхіту володіють антибіотики з групи пеніциліну, макроліди, тетрацикліни і комбіновані препарати (аугмен-тин). В якості препаратів резерву можуть розглядатися цефалоспо-ріни і фторхінолони. Тривалість курсу лікування зазвичай становить 7-14 днів.

Антибактеріальна терапія не є обов'язковим компонентом лікування хворих на БА. Проте її використання не суперечить положенням, сформульованим у міжнародних узгоджувальних документах.

Призначення антибактеріальних засобів при астмі показано тільки у випадках переконливого доказу інфекційного запалення органів дихання (див. вище). Тривалість курсу лікування зазвичай не перевищує 5-7 днів. Важливо пам'ятати, що тривала і обґрунтована терапія антибіотиками може викликати розвиток лікарської сенсибілізації і погіршувати перебіг астми. Слід підкреслити, що хворим на БА протипоказані антибіотики з групи пеніциліну з-за їх високої алергизуючої активності. В процесі лікування важливо стежити за кількістю еозинофілів у крові та харкотинні. Його наростання повинно бути приводом для відміни препарату.

Як правило, необхідність призначення антимікробних засобів виникає в наступних клінічних ситуаціях: 

1. При загостренні інфекційно-залежній БА, розвиненому на тлі гострої пневмонії або загострення хронічного бронхіту. 
2. У разі поєднання астми з активними осередками інфекції в ЛОР-органах.
3. У хворих гормонозависимой БА, ускладненої кандидозом верхніх дихальних шляхів.

Найбільш часто у клінічній практиці використовуються макроліди, лінкоміцин, кліндаміцин і цефалоспорини.

В останні роки показано, що макроліди (еритроміцин, рокситромицин) крім антибактеріальної дії надають протизапальний ефект і знижують неспецифічну гіперреактивність бронхів у хворих на БА. Встановлено, що вони зменшують продукцію вільних радикалів і секрецію "запальних" цитокінів (IL 3, 4, 5, TNFa) Т-лімфоцитами і моноцитами крові і легенях.

При використанні антибактеріальних засобів слід пам'ятати, що еритроміцин, лінкоміцин, фторхінолони (ципрофлоксацин, пефлоксацин, норфлоксацин) уповільнюють печінковий кліренс теофіліну. Тому у разі їх спільного застосування доза останнього повинна бути зменшена.

З протигрибкових засобів найбільш часто використовуються леворин, ністатин, кетоконазол (нізорал) і флуконазол (дифлюкан).

Категорія: Пульмонологія | Переглядів: 1168 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини