Дифузні зміни щитовидної залози - Ендокринологія - Медичний словник та медична термінологія (Медицина)

Медичні терміни: А Б В Г Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Статистика




На порталі: 3
З них гостей: 3
І користувачів: 0
Дифузні зміни щитовидної залози

Дифузні зміни щитовидної залози

 

Захворювання щитовидної залози проявляються не тільки гормональними порушеннями, але і змінами структури органу. Ознаки ураження тканини виявляють за допомогою огляду, зондування та інструментальних досліджень. З додаткових методів на практиці найчастіше використовують ультразвукову діагностику.

Що оцінює УЗД
Ультразвукове дослідження – це доступна, інформативна, безболісна і безпечна технологія. За допомогою спеціального датчика на моніторі апарата формується картина будови органу. Ультразвукова діагностика не завдає шкоди здоров'ю пацієнта, так як не несе променевого навантаження.

На УЗД щитовидної залози оцінюється:

  • об'єм кожної частки і перешийка;
  • однорідність тканини;
  • щільність тканини;
  • наявність вузлових утворень та їх будова;
  • швидкість кровотоку.

У нормі ультразвукова діагностика виявляє об'єм щитовидної залози менше 25 см3 у чоловіків і 18 см3 у жінок, однорідну дрібнозернисту структуру тканини без вогнищевих утворень.

В даний час профілактичне або прицільне дослідження щитовидної залози досить часто виявляє її структурні порушення. В ендемічних по зобу регіонах (майже вся територія РФ) до третини населення має вузлові утворення. Ще більше поширені помірні дифузні зміни щитовидної залози.

Що таке дифузні зміни
Дифузні зміни – це порушення будови всієї тканини по всьому об'єму залози. Така структурна перебудова не має чіткої локалізації (вогнища).

Дифузні зміни щитовидної залози виражаються в:

  • збільшення загального обсягу;
  • зниженні або підвищенні щільності;
  • неоднорідності тканини.

Дифузні зміни відображають негативні процеси в ендокринних клітинах. Збільшення об'єму органу відбувається під дією гормону гіпофіза (тиреотропного) або під впливом антитіл. Гіперплазія тканини часто носить захисний характер. Так, збільшення обсягу допомагає компенсувати нестачу йоду в раціоні і воді. В той же час надмірна кількість тиреоцитов провокує порушення гормонального балансу. Також на тлі гіперплазії з часом закономірно розвиваються вогнищеві новоутворення.

Зниження і підвищення щільності тканини щитовидної залози пов'язано з різними захворюваннями. Збільшення (гиперэхогенность) спостерігається при розростанні сполучних волокон, відкладення кальцію, зниженні кількості колоїду. Зниження щільності (гипоэхогенность) з'являється при набряку, запалення, злоякісному переродженні, збільшення кількості функціонуючих судин.

Дифузна неоднорідність тканини – це грубозернисту будову щитовидної залози. На УЗД виявляють чергування ділянок зниженої і підвищеної ехогенності. Така картина характерна для аутоімунного запалення та інших захворювань.

Ознаки дифузних змін щитовидної залози на УЗД є приводом для детального обстеження у ендокринолога. Після огляду і лабораторних аналізів приймається рішення щодо подальшої тактики. В деяких випадках потрібно прийом медикаментів або операція, в інших – активне спостереження.

При яких хворобах зустрічаються дифузні зміни тканини

Захворювання тиреоїдної тканини в першу чергу пов'язані з аутоімунним запаленням або йодним дефіцитом.

Дифузні зміни паренхіми щитовидної залози бувають при:

  • дифузному нетоксичному (ендемічному) зобі;
  • змішаному зобі;
  • хронічному аутоімунному тиреоїдиті;
  • дифузному токсичному зобі;
  • підгострому тиреоїдиті і т. д.

На тлі перебудови всієї тканини іноді спостерігаються і вузли. У цьому випадку на УЗД виявляють зміни обсягу, щільності і однорідності щитовидної залози. Крім того, одночасно знаходять і вогнищеві утворення. Такі вузли можуть бути різного розміру. Їх внутрішня структура може бути і щільною, і рідкої. Вузли можуть мати чітку капсулу або невиражені кордону. Іноді лікарі виявляють лише один осередок на фоні дифузних змін. В інших випадків вузлів може бути кілька.

Дифузно-вогнищеві зміни щитовидної залози – це поява одного захворювання або поєднання різних хвороб.

Так, ендемічний зоб схильний до поступового прогресування. Якщо людина з юного віку проживає в несприятливому регіоні, то на початку його організм реагує на недолік йод дифузним збільшенням щитовидної залози. У більш дорослому віці у таких пацієнтів починають з'являються і вогнища гіперплазії. До віком 40-50 років ці ділянки формують вузлові утворення. Зазвичай на фоні ендемічного зобу знаходять відразу кілька новоутворень.

У той же час, вузол в щитовидній залозі може бути і самостійним захворюванням. Наприклад, ракова або доброякісна пухлина може виникнути у пацієнта з вже наявними аутоімунним тиреоїдитом.

Щоб уточнити природу вогнищевого новоутворення проводять додаткову діагностику. У різних ситуаціях може знадобитися:

  • тонкоголкова аспіраційна біопсія;
  • сканування радіоактивним йодом;
  • гістологія при хірургічному втручанні.

Тактика лікування
Дифузні зміни щитовидної залози – це ще не діагноз, а лише висновок по УЗД. Безпосередньо ці порушення будови тканини не вимагають ніякого лікування. З результатами ультразвуку необхідно прийти на консультацію до ендокринолога, щоб уточнити подальші дії.

Зазвичай лікарі призначають комплексне обстеження:

  • аналіз на тиреоїдні гормони (трийодтиронін Т3 і тироксин Т4);
  • аналіз на тиреотропин гіпофіза (ТТГ);
  • титр антитіл (до тиреопероксидазе та ін).

Якщо під час обстеження виявляють гіпотиреоз (зниження функції) або тиреотоксикоз (підвищення), то призначається медикаментозне лікування. Недолік гормонів компенсують синтетичними аналогами тироксину (рідше – трийодтироніну). Надлишкову функція щитовидної залози пригнічують тиреостатиками.

Високий титр антитіл свідчить про аутоімунному запаленні тиреоїдної тканини. Цей процес зазвичай носить хронічний характер. Аутоімунний тиреоїдит при нормальній функції – показання для регулярного спостереження у ендокринолога. Лікування може знадобитися частини жінок, які планують вагітність.

Якщо антитіл немає, то ймовірно дифузні зміни пов'язані з дефіцитом йоду. На ранніх стадіях цього процесу добре допомагають медикаменти. Спочатку рекомендують препарати з йодидом калію, потім можуть знадобитися гормони.

Хірургічне втручання при дифузних змін щитовидної залози може проводитись з різних причин. Ендемічний зоб і хронічний аутоімунний тиреоїдит іноді викликають значне збільшення об'єму органу. Якщо тиреоїдна тканина починає здавлювати навколишні тканини, то потрібно оперативне лікування. При дифузному токсичному зобі хірургічне втручання проводиться при неефективності консервативної тактики.

Категорія: Ендокринологія | Переглядів: 915 | Рейтинг: 0.0/0
Поділіться статтею з іншими:

Акушерство Алергологія Анатомія людини Андрологія
Анестезіологія Біоетика, біобезпека Біологія Валеологія
Венерологія Відпочинок Вірусологія Гастроентерологія
Гематологія Гігієна Гомеопатія Дерматологія
Дієтологія Ендокринологія Епідеміологія Імунологія
Інфекційні хвороби Кардіологія Косметологія Мамологія
МНС Наркологія Невідкладна допомога Неврологія
Нетрадиційна медицина Нефрологія Онкологія Ортопедія
Отоларингологія Офтальмологія Педіатрія Перша допомога
Проктологія Пульмонологія Психіатрія Психологія
Радіологія Сексологія Стоматологія Терапія
Токсикологія Травматологія Шкідливі звички Урологія
Фармакологія Фізіологія Фізична культура Флебологія
Фтизіатрія Хірургія
Корисні лінки: Медичні книги | Медичні обстеження | Анатомія людини