Епідеміологія

В останні роки поширеність харчової алергії (ПА) збільшується. Це пов'язано з багатьма причинами, в тому числі - зі зміною ринку продовольчих товарів, де широко практикується включення в продукти консервантів, харчових добавок і хімічних барвників; додавання в корм тварин і птахів антибіотиків і гормональних стимуляторів, насичення овочів і фруктів пестицидами.

При звичайному харчуванні протягом доби людина отримує в середньому близько 120 потенційних харчових алергенів. У перші роки життя вони займають основне місце серед сенсибилизирующих факторів, що згодом призводить до початку багатьох алергічних захворювань. Так, алергією до коров'ячого молока страждають до 6-8 % дітей раннього віку, харчова алергія в цілому реєструється не менше ніж у 5% дітей. В основі харчової алергії лежить специфічна підвищена імунна реакція на певні харчові речовини.

За результатами стандартизованих епідеміологічних досліджень різних країн світу, не менше 10% дітей і 2% дорослих страждають харчовою алергією. Частіше сенсибілізація до продуктів харчування спостерігається у осіб з алергічною патологією: 63% хворих кропив'янкою, 45% страждають полінозами; 40% дітей і 20% дорослих з атопічним дерматитом (АД), 17% пацієнтів з бронхіальною астмою (БА), 15% - з алергічним ринітом. Особливо часто харчова алергія спостерігається у осіб із захворюваннями ШЛУНКОВО-кишкового тракту, печінки, сечовидільної системи (у середньому 50-90%). У пацієнтів можуть бути перехресні реакції між пилковими, харчовими, лікарськими, епідермальними та побутовими алергенами.
Поширеність харчової алергії вище серед міських дітей (за деякими даними, вона досягає 83%), найбільш низькі показники реєструються в гірськокліматичні місцевостях.

За даними Л.Р. Вихристенко (1998), у літніх осіб до алергії і особливо псевдоаллергии привертають порушення обміну речовин, хвороби нирок, печінки, необхідність у тривалому прийомі лікарських препаратів. У 14% випадків у обстежених хворих старше 60 л виявлена харчова алергія. Найбільш частим з алергічних захворювань у них була бронхіальна астма. У осіб похилого віку частіше спостерігалися псевдоалергічні реакції на тлі супутніх соматичних захворювань, а при веденні бронхіальної астми частіше вимагалося призначення глкжокортикостероидной терапії, ніж бронхолітиків, так як в бронхолегеневій системі спостерігались необоротні зміни.

Як зазначає Т.Э. Боровик з співавт. (1998), у 68% дітей з харчовою алергією спостерігалася обтяжена спадковість по алергії і патології ШКТ, у 18% харчова алергія супроводжувала бронхіальна астма, у 18% - лікарська алергія. Серед патології органів травлення у пацієнтів з харчовою алергією найбільш часто відзначався поверхневий гастрит - 50%, крім цього, зустрічалися такі захворювання, як езофагіт, гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), гастродуоденіт, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки.

Дебют харчової алергії був на першому році життя у вигляді ексудативно-катарального діатезу (ЕКД). Етіологічними агентами харчової алергії в ранньому дитячому віці були коров'яче молоко, куряче яйце, соки, червоні ягоди. У 44% випадків мала місце обтяжена алергологічна спадковість (харчова алергія, бронхіальна астма, полінози). Структура респіраторної патології у спостережуваних осіб порівняно з дітьми без харчової алергії була наступною: гострий бронхіт (33,3%), обструктивний бронхіт (25%), гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), гострий ларингіт (22%), серед гематологічних зрушень найбільш частим проявом була еозинофілія - у 25% порівняно з 13,6% серед дітей без харчової алергії. Виявлено вплив харчової сенсибілізації на тривалість перебування в стаціонарі: 8-14 днів проходили курс лікування 72% дітей з харчовою алергією, без харчової алергії 63,6 % перебували в клініці до 7 днів.

Відомо, що посиленому всмоктуванню алергенів сприяють хронічні запальні та виразкові процеси в ЖКТ. При вивченні поширеності алергії до традиційних продуктів харчування у дітей старшого віку з хронічними захворюваннями верхніх відділів ШКТ харчова алергія в анамнезі виявлено у 20%, еозинофілія в гематологічних тестах була у 26%. У 50% дітей при обстеженні уреазним та гістологічним методами діагностовано хронічні захворювання верхніх відділів ШКТ з Helicobacter pylori, у 90% методом рН-метрії виявлена підвищена кислотність.

Структура сенсибилизирующих факторів при харчовій алергії, супутньої хронічних захворювань верхніх відділів ШКТ, за даними шкірного тестування і радиоаллерго-сорбентного тесту (PACT) була наступною: білки коров'ячого молока - 72,3%, хек - 72,4%, яйце курки - 68,3%, картоплю - 67,3%, причому у 72,8% обстежених спостерігалася алергія до трьох і більше харчових алергенів.

За даними анкетного опитування фінських дослідників, найбільш часто харчова алергія у молодих осіб викликають лісові горіхи (22,7%), яблука (19,4%), селера (13,0%), персик (8,9%), морква (8,0%); при цьому основними скаргами у них є шкірний свербіж (61,6%), риніт (25,3%), екзантема (22,9%), кропив'янка (16,7%), тяжкі системні реакції (0,8%).

У дітей з атопічним дерматитом і респіраторної алергією (від 1 місяця до 14 років) частота харчової алергії становить 85,0%. При цьому, якщо харчова алергія поєднується з полінозами, у 37,64% дітей виражений синдром оральної алергії (СОА). На першому місці серед харчових алергенів - цитрусові (89,0%), часто зустрічаються такі антигени (АГ), як молоко (82,94%), яйце (80,0%), злаки (64,7%), картопля (41,76%), арахіс (34,7%), соя (32,94%), риба (23,53%), яблука (25,88%), полуниця (18,47%), малина - 15,6%. Синдром оральної алергії, як основний клінічний прояв алергії на фрукти і овочі, виражається у вигляді свербежу і набряклості губ, язика, слизової рота, м'якого піднебіння, періоральній шкірної еритеми відразу після або під час вживання фруктів і овочів. А.В. Сергєєв, М.А. Мокроносова згадують, що від 47 до 70% хворих на поліноз страждають від алергії до фруктів, овочів і горіхів, причому при сенсибілізації до пилку дерев алергічні реакції до рослинної їжі спостерігаються в два рази частіше (58,3%), ніж у хворих з алергією до пилку трав (25-37,9%). Обстежено 240 хворих з сенсибілізацією до пилку. Із збільшенням тривалості захворювання посилюється тяжкість його перебігу (в 2 рази частіше зустрічалася бронхіальна астма: 51,85% дорослих і 25,79% дітей). Домінувала алергія до пилку дерев. Харчова алергія на фрукти і овочі була у б1,бЗ% дітей і б5,43% дорослих,найбільш часто у вигляді синдрому оральної алергії, набряку Квінке та кропив'янки. За поширеністю серед етіологічних факторів частіше зустрічалися алергени яблук і лісових горіхів - 25%, мед, волоські горіхи, морква, персик, ківі - 10-12%, картопля, цитрусові, арахіс - 7%, банан, диня, вишня, груша, горох, абрикос - 3-5%. Більшість пацієнтів були чутливі відразу до декількох продуктів - більше 5-24,6%, 3-4 - 25,4%, 1-2-12,9%. Прик-тест у хворих на поліноз виявив харчову алергію у 58-75% випадків, причому провідними етіологічними чинниками були арахіс (40%), селера - 32,08 %, соя - 29,58%, картоплю - 24,17%, моркву - 21,67%, 10 - 20% - лісовий горіх, томат, горох, ківі, диня, полуниця; 5-10% -манго, абрикос, волоський горіх, персик, яблуко. Антитіла (AT) імуноглобулінів класу Е (IgE) до харчових алергенів виявлені у 54,17% обстежених осіб, найбільш часто (37,9-32,1%) - яблуко, морква, арахіс.

Загрузка...