Комплекс заходів для боротьби з жовтою лихоманкою

Хоча знайти збудника хвороби не вдалося, рокфеллерівський інститут розробив комплекс заходів для боротьби з жовтою лихоманкою. Ґрунтувався він на тому, що збудники жовтої лихоманки переносяться певним видом комарів, що живуть і розмножуються поблизу від населених пунктів. Звідси випливав цілком резонне висновок: достатньо знищити комарів, і з хворобою буде покінчено. Дійсно, вжиті заходи (знищення місць виплоду комарів, осушення боліт, розпилення отрутохімікатів) дали значне зниження числа спалахів хвороби.

Вважали, що саме великі населені пункти і міста є резервуаром інфекції (за рахунок великої кількості сприйнятливих до хвороби осіб, які народжуються знову або приїжджають з інших місць, де жовтої лихоманки немає). Якщо б у таких центрах вдалося знищити інфекцію, то в дрібних поселеннях хвороба не змогла б триматися довго із-за відсутності сприйнятливих людей, що не мають імунітету.

Проте цим надіям вчених не судилося виправдатися.

У період пошуків збудника хвороби в Західній Африці, а потім і в Південній Америці була описана так звана «жовта лихоманка джунглів», де резервуаром інфекції виявилися мавпи, а її переносником зовсім інший вид комарів, що живуть на верхівках дерев у глибині джунглів. Ці комарі кусали мавп під час сну (в інший час вкусити мавпу комар практично не може) і передавали інфекцію від однієї тварини до іншого.