 |
Механізм дії перелитої крові |
Ефект перелитої крові залежить від кількості, методу і швидкості переливання. Уведена кров справляє замісну, гемостатичну дію, підсилює обмін речовин, виявляє імунобіологічний, дезинтоксикаційний та живильний ефекти. В хірургічній практиці найбільш значущою є замісна дія, коли потрібно поповнити втрачену кров, бо це загрожує життю хворого. Заміна має проводитися раціонально, не можна прагнути на 100 % відшкодувати крововтрату. Зазвичай переливають до 1/3 втраченої крові, потім уводять сольові розчини й знову переливають кров. Перелита кров, подразнюючи барорецептори, сприяє тонусу судинної стінки, збільшує об’єм циркулюючої крові, дихальної поверхні еритроцитів, впливає на органи власного кровообігу. Гемостатичного ефекту досягають завдяки уведенню факторів зсідання крові — тромбоцитів. Особливо це виявляється при переливанні свіжої крові (пряме або через 1–3 доби після консервації). Разом із донорською кров’ю уводяться антитіла, глобуліни, що виявляється імунною корекцією організму хворого. Уведена кров заміняє білки, вуглеводи та жири, спричиняє тим самим живлення хворого. Крім цього, білки крові адсорбують шкідливі речовини (отрути, бактеріальні токсини), посилюють обмінні окисні процеси, виділення сечі, тобто учиняють дезинтоксикаційну дію.
|
Синуфорте: рекомендації до застосування
